28 января — 3 года, как нет с нами Михаила Яковлевича СУРОВЦА

Ушёл от нас внезапно, слишком рано, а было ведь не так уж много лет. Ушёл… И кровоточит в сердце рана. Ушёл… И, показалось, меркнет свет. Представить жизнь без тебя немыслимо и сложно, и до сих пор тревожит душу нам беда, смириться с горем этим невозможно, ушёл не на минуту — навсегда. И с этой смертью в мире что-то оборвалось, пусть говорят: «Незаменимых людей нет», но ты ушёл... И пустота осталась, и боль утраты не пройдёт с теченьем лет. Ушёл, но на земле свой след оставил. Осталось всё, чем ты нас щедро одарил, остался в памяти поступками, делами, ушёл… но ты достойно жизнь прожил.

Семья Суровцов, Ворончуков

23 січня минає 2 роки, як обірвалося життя дорогої, люблячої дружини та мами — Світлани Іванівни ЮЩЕНКО

Ти нас покинула дуже рано, в житті немає вороття, і кров з невидимої рани буде текти усе життя. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька.

Сумуючі чоловік, діти та рідні

22 січня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті коханого чоловіка, люблячого, турботливого батька, зятя — Миколи Миколайовича ЛУК’ЯНЧУКА з села Тернівки

Як швидко плине час… Пішов від нас ти так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Тепер на серці тривожить рана, бо ти ж пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Така душа розумна, добра, мила, а доля випала, немов полин, гірка… Що ж, рідний наш, ти вже не з нами, у світлих спогадах живи, тебе ніколи не забудем, в наших серцях — ти назавжди. Спи спокійно, дорогий. Нехай Господь оберігає твою світлу і добру душу.

З глибоким сумом дружина, донька, теща, тесть, Діма

27 січня — 40 днів, як немає з нами Світлани Василівни ГОРДІЄНКО

Ветерани пивзаводу глибоко засмучені смертю колишньої завідуючої лабораторією і висловлюють щире співчуття рідним та близьким покійної.