А РИБИ КОЛИСЬ КИШІЛО!
Я ще застав часи, коли риба на Звягельщині водилася навіть у калюжах…
Малими бігали на полігон, де тепер розрісся «Болгарбуд», на дачі; в район очисних споруд, на чижівські поля, і карасі ловили просто руками — стільки їх було! У ковбанях, озерцях, канавах… Рибою кишіло, аж трава ходором ходила! А скільки раків було в річці… Та такі, мов омари!
Славилися «різнориб’ям» Случ, Смолка, Тня. Ще років п’ятнадцять тому, пригадую, традиційно ходили до великодніх свят сомів ловити. На донки. Щоб для розмаїття наїдків на столі і сомина тушкована була. Непогано брали. За декілька годин (вечірніх) можна було до десятка гарних екземплярів зловити. Малих особин відпускали.
Не забувається розповідь одного старого рибалки, котрий на березі Случі при заході сонця згадував часи 30-річної давнини. Він говорив, що щуки в річці водилися до півтора метра, а соми — чи не до трьох!
Півметрові рибини, розповідав рибалка, брали зрідка. Полювали на більші особини. А клювали вони охоче, й було їх настільки багато, що не тільки на донки чи спінінги брали, а й диких та свійських качок та гусей тягали. Були часи. Були…
ВИНУВАТЦІ ЗМЕНШЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ РИБИ У ВОДОЙМИЩАХ
Нещодавно один із працівників рибнагляду мені сказав, що найбільшої шкоди популяції сома в Случі заподіяли рибалки-вудочники і любителі підводної ловлі. Мовляв, перші виловлюють велику кількість соменят, що кидаються на будь-яку наживку, а другі — знищують великі екземпляри, як кажуть рибалки, — «маточники». А найбільша риба, до речі, є найбільшим розмножувачем потомства.
Однак я би ще назвав двох ворогів зменшення популяції всіх видів риб у наших водоймищах. До перших відніс би, так званих, «електровудочників», які завдають непоправної шкоди річкам і ставкам. Адже частина риби потрапляє в зону дії «електровудки» і гине, а частина, що лишається живою, вже ніколи не зможе дати потомства.
За таке порушення рибальства передбачений штраф — 3400-6800 гривень або позбавлення волі до 3 років і конфіскація знарядь і засобів лову.
Ми вже повідомляли, що на початку цього року в районі Курчиці були затримані двоє «електровудочників». На них було складено протокол, а справу передано до суду. Однак двоє браконьєрів відбулися лише штрафом (5 тисяч гривень), тобто, стягли ту суму, на яку було завдано збитків державі. Зловмисникам навіть човна повернули.
До речі, сьогодні не існує законодавчих актів щодо заборони чи дозволу на підводну ловлю риби. Але існує відповідальність за вилов риби із застосуванням колючих знарядь.
Отже, осіб, які займаються підводним ловом, цілком можна притягти до відповідальності, оскільки вони використовують рушниці, начинені стрілами, і просто дивує, чому рибінспектори дозволяють таким індивідам знищувати найбільшу рибу у водоймищах.
До наступної категорії винищувачів раків і риби можна віднести і підприємства, які незаконно зливають відходи до водоймищ. Про це «Звягель» також не раз писав. Зокрема, в резонансному матеріалі «Чому «тітушки» і спецназ зустріли захисників річки Случ?» (№16, від 15 квітня 2016 р.), де йшлося про поїздку (з детективним сюжетом) журналістів, громадських активістів, представників міської та районної рад і депутатів до Понінківської паперової фабрики, яка є чи не найголовнішим забруднювачем Случі. Того дня там перебували і представники деяких українських телеканалів, і сюжети про цю подію транслювало телебачення.
Вселяє надію, що прокуратура Житомирщини щодо факту забруднення річок Случ та Хомора розпочала кримінальне провадження. Сподіваємося, що винні понесуть заслужене покарання, і в майбутньому забруднення водоймищ припиниться.
СПРАВИ НЕРЕСТОВІ
Відомо, що зараз триває нерестова заборона на вилов риби, і дозволяється ловити однією вудкою або спінінгом з одним гачком. Проте є рибалки, котрі нехтують правилами рибальства. Саме тому нещодавно представники місцевої «Громади рибалок» ініціювали зустріч із В.Весельським і розповіли йому про проблеми нерестового періоду та скрутне існування організації.
На зустрічі порушувалося питання залучення громадськості до контролю водоймищ, координації рибнагляду з правоохоронними органами, екологічною інспекцією. Йшлося і про засмічення навколишнього середовища, з порушниками якого також потрібно вести боротьбу.
Але, щоб ефективніше проводити боротьбу з проявами порушень, про які говорилося вище, «Громада рибалок» потребує додаткових коштів, особливо — на пальне.
Як зазначив при зустрічі Ігор Левченко, голова рибальської організації, якщо місцева влада фінансово допоможе «Громаді рибалок», то кошти до місцевого бюджету можуть повернутися у потрійному розмірі. Це — ті кошти, які судом стягуватимуться з порушників за збитки, завдані державі.
НАШІ РЕЙДИ
Днями відбувся рибальський рейд, який був здійснений на відрізку річки Случ: «Лубчиця» — Городниця. Участь у цих заходах взяли О.Степанюк, держрибінспектор, О.Дяченко та І.Левченко (представники «Громади рибалок»), С.Тишицький (громадський рибінспектор) та автор цього матеріалу.
Проте, мабуть, через похолодання й дощ на Случі було спокійно. Хіба що в с.Курчиця, на мосту, була вилучена «хватка». Її господар (хлопчина років 15), побачивши рибінспекторів, кинувся навтьоки.
Поспілкувалися ще із рибалками, котрі позакидали донні спінінги неподалік мосту. Вони саме смакували салом. Поцікавилися:
— Соми беруть?
Один із рибалок киває на галявину:
— На березі беруть!..
Пізніше нам подзвонив один чоловік і повідомив, що на чижівській дамбі якийсь чолов’яга також ловить «хваткою». Та коли ми дісталися до місця, то браконьєра і слід «розмився» — періщив добрячий дощ.
До речі, за незаконний вилов риби передбачено штрафи (за незначне порушення — від 34 до 170 грн., за грубе — від 304 до 680 грн.), плюс штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру і ваги. Так, наприклад, судак — 510 грн., сом — 425, щука — 340, короп — 306, білий амур, товстолоб — 255, плітка, синець — 85, карась, окунь і верховодка — 17, лящ — 170, лин — 119, краснопірка — 68, підуст — 34.
Про подальші наші рейди, проблеми, про які йшлося в цьому матеріалі, ми обов’язково повідомлятимемо наших читачів.