Йдучи вкритим кригою тротуаром однієї з центральних (!) вулиць (було це на минулих вихідних — саме випав сніг, а температура встановилася така, що він одразу ж обледенів), випадково пригадав «бородатий» анекдот:
— Дядьку, ви де купаєтеся?
— У річці.
— А зимою?
— Та, скільки ж тієї зими?!
Певно, так думають і місцеві служби, в обов’язки яких входить слідкувати за належним станом міських доріг і тротуарів взимку. Ну, випав сніг, ну, полежить днів зо два-три. Сам розтане…
А в цей час люди на тротуарах — як на ковзанці. Від падінь і травм не застрахований ніхто: ні малі, ні старі, ні вагітні, ні мами з маленькими дітьми на руках. Кому найбільше не пощастило, — додає роботи травматологам. А в цей час тих, хто повинен притрусити слизькі тротуари піском, «днем із вогнем» не знайдеш. Економлять, напевно. На пальному, на зарплаті. Криза ж сьогодні. А під кризу можна списати все, включно із власним недбалим ставленням до роботи.
Тим часом протягом двох зимових місяців (грудня 2008 і січня 2009) у травматологічному відділенні міськрайТМО зареєстровано 410 звернень громадян із травмами, отриманими внаслідок падіння на слизьких вулицях. Аналізуючи загальну статистику постраждалих від різних факторів, лікарі відзначають, що ожеледиця є одним із головних чинників людського травматизму.
Так що, шановні комунальники і всі, до чиїх обов’язків входить слідкувати за станом доріг і тротуарів, активніше беріться до роботи. Зима ще не скінчилася. І годі вже у всьому підряд звинувачувати кризу, економлячи при цьому на людському здоров’ї!