росія продовжує гатити ракетами по українських ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ГАЕС та навіть АЕС. Тож ні в кого в Україні не має бути ілюзій: тактика рашистів залишити нас взимку без світла, води та тепла не змінилася. У жодному разі не хочемо нікого лякати, але це — саме той випадок, коли інформований, отже, озброєний.

Коли мова заходить про підготовку до умовного «постапокаліпсису», більшість експертів звертають увагу на кілька важливих речей: готуватися варто до виживання в умовах відсутності тепла, світла, води та їжі.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар вважає, що варто сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. Одна річ, якщо родина мешкає десь у приватному будинку за містом або в сільській хаті, й зовсім інша, якщо мова про мешканців великих міст.

«У першому випадку можна запастися дровами, торфом, вугіллям, придбати генератор, якусь кількість пального. Таким чином можна забезпечити себе на якийсь час електроенергією та теплом. У другому випадку, якщо щось трапляється в місті на кількасот (сотень) тисяч людей, ніяка буржуйка на 25-му поверсі багатоповерхівки не допоможе. І дрова туди тягати ніхто не буде, і генератор на балконі не поставиш», — нагадує він.

На його думку, якщо у містян немає родичів у селі, або власного заміського будиночка, то про це треба подумати зараз.

«Тоді, у випадку екстраординарної надзвичайної ситуації, буде змога виїхати й перебути зиму за межами холодної пастки, в яку, по суті, перетвориться багатоквартирний будинок», — каже Михайло Гончар.

Навіть, якщо більшість містян переїдуть до приватних будинків, у містах все одно лишатиметься багато людей.

Важливі закупи

Після 24 лютого всі українці в курсі про «тривожну валізку». На додаток до неї інструктор з виживання, керівник школи виживання «Білі вовки» Сергій Білоус радить насамперед придбати сірники та свічки.

«Якщо є можливість — ліхтарик та запасні батарейки, або ліхтарик з сонячною батареєю чи акумуляторний.

Також можна придбати газову лампу. Для приготування їжі бажано — туристичні пічки, але треба пам’ятати, що балонів вистачає ненадовго, потім їх треба замінити, а це теж — не дешево», — каже він.

Експерт нагадує, що, в разі відсутності світла, можуть бути й проблеми з водою, яку доведеться економити. Тож їжа, яку варто запасти заздалегідь, повинна бути не лише білковою та поживною, а й не потребувати для приготування багато води. Тобто, мова про м’ясні та рибні консерви, каші швидкого приготування.

Також можна завчасно придбати чорний гіркий шоколад.

«Зважаючи на ймовірність проблем із водою, важливо завчасно дізнатися, де є криниця або колонки, в яких її можна буде набрати», — зазначає Сергій Білоус.

Не зайвими будуть вологі серветки, якими можна «обмитися», в разі відсутності води.

Директор Нафтогазового консультаційного центру «Ньюфолк» Андрій Закревський нагадує, що відсутність води означає й відсутність каналізації. Тому мешканцям багатоквартирних будинків варто подумати про мусорні торбинки: «Подумайте, як вам буде зручніше ходити в туалет — на відро чи в унітаз, і потім у цих торбинках викидати фекалії. Але робити це треба не у смітники, а вже зараз викопати у дворі спеціальну яму. Щоб взимку не бити для цього замерзлу землю ломами», — пояснює він.

Дорожчі «заготовки»

За словами Андрія Закревського, якщо дозволяють фінанси, у квартиру можна придбати маленьку «сонячну електростанцію» та бути енергонезалежним. «Навіть узимку її вистачить, щоб зарядити телефон та бути на зв’язку», — каже він.

Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко розповідає, що в будинках із газовими котлами, які працюють лише за наявності електрики, також слід мати або акумулятор, або генератор, щоб заживити газовий котел, а також дизпальне (пальне) чи бензин для нього. Якщо ж мова про квартиру, то в неї можна купити потужний акумулятор.

Експерт також нагадує, що мешканці багатоквартирних будинків, щоб підготуватися до зими, можуть зараз замінити старі внутрішньобудинкові мережі, адже через відсутність опалення люди почнуть вмикати електрообігрівачі, а через велике навантаження проводки можуть виходити з ладу.

«Якщо організоване ОСББ, то це наразі нескладно зробити, кошти навіть може виділили місто», — сказав він.

Буде корисно звернутися до свого ОСББ або ЖЕКу і дізнатися граничне навантаження на мережу. Можна домовитися з сусідами не використовувати пристрої, які можуть її перевантажувати, наприклад, потужні обігрівачі.

Загалом у багатоквартирному будинку варто об’єднуватися усім мешканцям, щоби розуміти свої дії під час критичних ситуацій і впоратися разом.

Від перепадів напруги рятує доволі проста річ — вимикати прилади з мережі: чим «розумніший» прилад, тим більш критичними для нього є перепади напруги. Відповідно, найбільше страждатимуть високотехнологічні прилади: телевізори, програмовані побутові гаджети.

Якщо це не можливо, то варто перевірити стан «автоматів» біля лічильника. Якщо вони ще часів вашої бабусі, то краще вкластися в їх заміну. Для тих приладів, які мають бути увімкнені постійно, є сенс придбати реле (стабілізатор) напруги.

«Кімната тепла»

Ще одна порада, яка допоможе вижити взимку, — створити «кімнату тепла».

Вона може бути на кухні, бо там можна одразу готувати їжу й грітися. Можна притягнути на кухню тапчан чи диван, щоб відпочивати і відігріватися.

При цьому важливо утеплити двері та вікна. Загерметизувати їх хоча б у «кімнаті тепла», натягнути на вікна плівку, створивши додаткову «камеру», що допоможе зберегти більше тепла.

Також можна встановити позаду батарей тепловідбивні екрани з алюмінієвої фольги. Якщо батареї будуть теплими, то це дозволить трошки збільшити кількість цього тепла.

За словами інструктора з виживання Сергія Білоуса, саме в такій «кімнаті тепла» варто спати усім мешканцям квартири. «Це важливо, щоб гріти один одного тілами», — каже він.

Одягатися «за принципом капусти»

Як зазначає експерт, треба правильно вдягатися — за принципом «капусти»: «Багатошаровий одяг працює, як термос. Але якщо будете робити якусь роботу, то краще трохи роздягтися, щоб не спітніти. Адже піт забиратиме тепло з організму у 25 разів швидше за повітря».

Свій до свого

Насправді будь-який апокаліптичний сценарій із виживання у квартирі може бути розрахований на досить обмежений термін. Адже ні запастися харчами та водою на кілька місяців, не кажучи вже про те, щоб виживати ці кілька місяців без тепла та світла, у багатоповерхівці нереально.

«Якщо відбудеться якась техногенна аварія, то сім’я, яка живе в панельці, яка навіть утеплила квартиру, придбала спальники, має газові горілки та якийсь запас харчів та води, може якийсь час протриматися навіть при мінусовій температурі. Та якщо проблему з теплом та світлом місто за якийсь час вирішить, то запаси їжі на той момент або вже можуть бути використані, або можуть зіпсуватися», — зазначає керівник команди ініціативи «Сади Перемоги» Артем Біденко.

За його словами, є два елементи продовольчої безпеки — це громади та сім’ї. Проте кожна має діяти у свій час та у своїх межах.

«Сім’ям ми рекомендуємо робити консервації, запастися консервами з магазину. Банки витримають в умовах до мінус 5. А ключова технологічна порада, якщо дуже холодає — глибше в землю. Земля зберігає тепло, за цим принципом діють теплові насоси. Тому, якщо є можливість мати землянку чи якийсь підвальчик, там буде надійніше зберігати консервацію, ніж на десятому поверсі панельного будинку», — каже експерт.

А от історія з зимовою температурою мінус 20, коли зникає електроенергія, вода та газ, за словами Артема Біденка, це винятково історія не про індивідів, це — про громади: «Коли об’єднання колективних зусиль може дати результат. Адже сім’я не збереже консервацію при мінус 15. Тут важлива роль громади».

Мова йде про створення продуктових резервів — коли облаштовують підвальні приміщення (де тепліше) для зберігання харчів. По-друге, консервують помідори, огірки, роблять тушкованку.

«У березні багато громад мали проблему — не було хліба, подекуди місяць. Тому багато замислилися про власні пекарні. Це — частина резервів, — розповідає Біденко. — Я був у Буках, де під склад облаштували підвал закинутої лікарні. Його утепляють сіном, зносять туди консервацію, яка врятує населення, у разі проблеми. Або Чигирин — роблять те саме».

Експерт переконаний, що, якщо маленькі міста й містечка спроможні створити резерви для населення, то величезні громади, на кшталт Києва чи Дніпра — набагато багатші, тож можуть створити навіть резерви з мобільними станціями теплопостачання, генераторами, запасами палива та великими підземними приміщеннями-складами для харчів.

Усі ці поради можуть здаватися банальними, а підготовка до важкої зими — зайвою. Але не варто недооцінювати можливості ворога, а краще бути готовими до того, щоб пожити кілька днів (а може й тижнів) в умовах, далеких від звичного побуту. Головне — вижити. І перемогти.

unian.ua