В Україні, як і в інших пострадянських країнах, життя людини визначено наперед: дитина спочатку йде в дитячий садок, потім — у школу, одразу вступає до університету, а після йде працювати до пенсії.

Дуже рідко вдається вирватися з цього ланцюжка. Батьки хочуть бути впевненими за майбутнє своїх дітей, але часто не залишають їм вибору, вирішуючи, не тільки те, у якій школі будуть навчатися діти, а й в якому ВУЗі. Результат цього, за даними дослідження, які проводила компанія «The Point», що лише 42% українців працюють за отриманою спеціальністю.

Натомість за кордоном поширена практика «gap year» («вільний рік»). Головна мета — зупинитися та усвідомити, чи у правильному напрямку ви рухаєтеся, відпочити розумово та набратися натхнення перед вступом до омріяного закладу.

«Gap year» є дуже популярною та поширеною практикою в США та багатьох країнах Європи. Там молодь бере цей рік свідомо, готується до нього, обирає волонтерство за кордоном, курси підготовки.

В Україні до останнього часу не існувало такого явища. Для багатьох пропуск року, особливо після школи, є неможливим через тиск з боку батьків і загальне несприйняття.

Тепер можливість взяти «gap year» з’явилася і в української молоді, тому що вже вісім років в Україні існує Українська Академія Лідерства (УАЛ).

Українська Академія Лідерства — освітня програма для випускників шкіл у віці 16-20 років. Упродовж 10 місяців студенти навчаються 6 днів на тиждень, проживають у кампусах. Це можливість для підлітків після школи не поспішати у класичний ВУЗ, а знайти себе: подорожувати, розвиватися, знайомитися з лідерами та спробувати втілити свої ідеї. А головне — навчитися робити важливий вибір усвідомлено.

«Я працюю в освіті понад 20 років, пройшов шлях від бакалавра до доктора філософії на Заході і розумію, що вступати в університет у 17 років зарано, —  розповідає випускник Кембриджу та викладач Академії Михайло Винницький. — Вища освіта — це освіта для дорослих, а до повноліття більшість молоді просто до неї не готова. Саме тому у світі звичною практикою є «gap year».

Мене звати Єлизавета, і я — цьогорічна студентка академії. Хочу поділитися своєю історією, чому обрала УАЛ та які переваги такого типу неформальної освіти в Україні.

Рішення вступати в академію я прийняла два роки тому. На початку 2022-го року заповнила анкету на вступ і почала свій шлях у відборі, який мав три етапи.

І етап — це формат анкети з найпростішими запитаннями про досвід та мотивацію.

ІІ етап складається з фізичного тренування. У мене було десять днів, шість із яких я мала пройти певні тренування, а саме: біг, відтискання та вправу на прес.

ІІІ етап — групова дискусія. На мене з іншими десятьма абітурієнтами чекала зустріч у Zoom, де нам дали тему для обговорення, а за 20 хвилин ми мали дійти до спільної ідеї та презентувати її.

ІV етап — персональна онлайн-розмова з ментором у форматі питань-відповідей, де ментор розглядає твої вподобання, рівень розвитку, мотивацію бути студентом та інші критерії.

Втрачаєте рік чи, навпаки, здобуваєте? Хочу запевнити тих, хто сумнівається — це здобуток, бо цілий рік ви присвячуєте собі, власним викликам і усвідомленням. Це ніби будувати фундамент для справжнього життя, яке завжди вимагає більшого.

Тому Українська Академія Лідерства — чудова можливість у майбутньому зробити виважений вибір професії, у якій ти готовий стати найкращим спеціалістом.

Єлизавета ЗАНДЕР, студентка УАЛ