Способи протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 мають визначати спеціалісти-епідеміологи та інфекціоністи, а не політики. У цьому переконаний голова Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін. Саме на цьому він наголосив, спілкуючись із засновником житомирського бізнес-клубу Вадимом Ліскі у рамках інформаційно-роз’яснювального проекту Житомирської волонтерської ініціативи «Без корони».
Мета проекту — боротьба з панічними настроями, викриття фейків та поширення корисної інформації щодо життя в реаліях епідемії.
Андрій Александрін наголошує: недоцільно готуватися до епідемії, коли вона вже настала. Треба бути готовими заздалегідь, і заходи мають бути системними.
«До інфекційних ризиків потрібно готуватися системно. Це — складна робота, до якої потрібно йти, мабуть, навіть не один рік. А те, що в нашій країні сьогодні трапилось, на жаль, це — передбачувана ситуація, і спеціалісти багато разів на це звертали увагу», — каже голова Національної експертної групи з інфекційного контролю.
Він акцентує: карантинні заходи, запровадженні Урядом у боротьбі з коронавірусом, не завжди є ефективними. Натомість мають безліч «побічних ефектів»: унеможливлюють роботу бізнесу та «придушують» економіку в цілому.
«Є різні сторони медалі: є спеціалісти, а є політики. У нас кожен політик вважає, що він головніший спеціаліста, і прийняття рішення лишається за ним. Те, що ми бачимо в Україні, це, на жаль, далеко від доказової медицини, далеко від госпітальної епідеміології, далеко від заходів інфекційної безпеки. І це — не дуже ефективно. І, на жаль, ось ці всі неефективні заходи лише приведуть, мабуть, у тому числі і до певних економічних наслідків», — переконаний Андрій Александрін.
Такої ж думки і засновник житомирського бізнес-клубу Вадим Ліскі.
«Економіка вкрай важлива, адже люди повинні заробляти, люди повинні мати змогу купувати продукти. Адже є друга проблема, і вона зі 100-відсотковою летальністю — це голод. І важливо цьому запобігти», — наголошує Вадим Ліскі.
Андрій Александрін звернув увагу, що політики нині набагато краще забезпечені засобами індивідуального захисту, аніж лікарі, що теж є проблемою.
«Якщо в нашій країні здоровий президент носить респіратор та більшість депутатів Верховної Ради одягають дороговартісні респіратори, яких немає в медичних працівників, то наше суспільство хворе. І хворе воно якраз, починаючи з перших осіб держави», — зазначає Андрій Александрін.
Він наголошує: боротьба з епідеміями при розумному підході не передбачає жорстких карантинних заходів.
«Я — проти таких жорстких карантинних заходів. Поясню як фахівець. По-перше, ми маємо розуміти, що мікроорганізми і різноманітні патогени не живуть у нашому світі, це ми живемо в їхньому світі. І наше завдання — навчитися співіснувати. І насамперед це — завдання не мікроорганізмів, а людини: зрозуміти, усвідомити всі ризики й жити в цьому.
Якщо ми будемо зупиняти економіку в цьому році, у наступному… Адже наука росте, учені все більше й більше виділяють смертоносних вірусів. Але ми повинні вчитися разом із ними жити. Ми повинні піднімати рівень особистої гігієни, запроваджувати заходи інфекційної безпеки на підприємствах, робити більш жорсткішими заходи інфекційного контролю в лікувальних установах.
Ми маємо готуватися, але ми не повинні закриватися, за прикладом Японії, яка не ввела карантин, але в них практично немає летальності, у них не такий великий ріст захворюваності. Але вони вжили дуже жорстких заходів щодо організації особистої гігієни, які звучать приблизно так: при першій будь-якій можливості помити руки — помий, при першій можливості прийняти душ — прийми, при першій будь-якій можливості обробити руки антисептиком — зроби це.
Коронавірус до нас же не прийшов на тиждень, два чи місяць. Коронавірус до нас прийшов на 1,5 чи 2 роки. Ми що, зупинимо всю країну? Чи нам краще зараз навчитися і запровадити заходи інфекційної безпеки?» — риторично запитує фахівець.
Він дає конкретні рекомендації, які, на його думку, були б більш дієвими, аніж, скажімо, закриття підприємств.
«Я взагалі не зупиняв би підприємства. Краще було б створити всі умови для того, щоб групи ризику, тобто люди, які найбільше схильні до середнього і тяжкого перебігу хвороби, обмежили спілкування з іншими. Я б із цього почав. Адже ті карантинні заходи, які запровадили в нашій країні, є не зовсім логічними. Ми дітей не водимо до шкіл і садочків, а дали їх своїм батькам — бабусям і дідусям. І при цьому ми постійно приїжджаємо й контактуємо з дітьми, а також — із бабусями й дідусями. Відповідно, ми самі є джерелом можливого інфікування наших батьків. А це група ризику.
Ми створюємо ажіотаж на ринку, закриваємо певні підприємства або не даємо людям можливості йти в аптеку, а люди з цукровим діабетом чи іншою патологією не можуть без певних препаратів. Вони будуть іти в аптеку та стояти в черзі. А це якраз ризикова поведінка. Адже ми знаємо, що 80% населення перенесе це в легкій формі, на ногах. І людина, яка ходитиме на роботу, навіть не підозрюватиме, що вона хворіє. Але при цьому виділятиме вірус.
У нас немає відпрацьованих заходів, тому починається паніка. А вона завжди виникає від незнання. Потрібно вибудовувати правильну комунікаційну кампанію: визначати лідерів думок і через них доносити інформацію до населення. У нас є можливість підготуватися до осені, коли розпочнеться друга хвиля коронавірусної інфекції», — каже Андрій Александрін.
Також голова Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін нагадав про заходи безпеки, яких має дотримуватися кожен.
«Треба слідкувати за провітрюванням приміщень: чим частіше ви будете провітрювати приміщення, тим краще. При будь-якій можливості — мити руки з милом. Якщо такої можливості нема, обробляти спиртовими антисептиками із вмістом спирту мінімум 60%; мінімізувати свій контакт із людьми, які мають прояви хвороби — чхають, кашляють. І не важливо, це друг, родич чи близька людина. Це має увійти у звичку. Ми маємо навчитись поважати один одного: якщо ти хворий, то не треба йти на роботу й заражати своїх колег», — закликав інфекціоніст.
Довідково. Житомирська волонтерська ініціатива — результат консолідації представників житомирського бізнесу з метою реалізації сценаріїв протидії коронавірусу (COVID 19).
Житомирська волонтерська ініціатива була започаткована на засіданні Житомирського бізнес-клубу. Першим проектом такої ініціативи стало залучення фахівців-епідеміологів для розробки протоколів роботи підприємств критичної інфраструктури та навчання медсестер у контексті оперативного реагування. У рамках Житомирської волонтерської ініціативи відбувається координація зусиль окремих підприємств щодо оперативного забезпечення ургентних потреб медичних закладів, лікарів, окремих соціально вразливих верст населення.