Петрів піст (у народі — Петрівка) присвячений апостолам Петру і Павлу, яких св.Православна Церква величає Першоверховними. Закінчується він завжди 12 липня, у день святкування пам’яті св. апостолів, а ось початок його залежить від Пасхи. Розпочинається він тоді, коли завершується пасхальне коло богослужінь, тобто через тиждень після дня Святої Тройці, у понеділок, 15 червня. Коли Великдень ранній, то й Петрів піст довгий, а коли пізній, — коротший. Отже, тривалість його може бути від 8 днів до 6 тижнів. Традиція дотримання цього посту відома з перших часів християнства.
Хоча на Україні існує легенда, що колись Петрівки не було, і чоловіки ласували маслом і сметаною щодня, скільки хотіли. Тому жінки порадились і запровадили Петрів піст, але не змогли домовитися про його тривалість.
Петрівка — піст не дуже строгий, дозволяється вживати їжу рослинного походження з олією, але, крім понеділка, середи і п'ятниці, ще й рибу, тому що святі апостоли були рибалками. В деяких місцях день Петра вважався святом рибалок, тому що апостол Петро всюди відомий як покровитель рибного промислу. Раніше рибалки молилися йому, відправляли молебні, всією громадою збирали на свічку, яку ставили в церкві перед іконою Петра.
Оскільки на Петрівку випадала середина літа, апогей розквіту природи, початок нового врожаю, пора літнього сонцестояння, то не дивно, що період цей був багатий на обрядовість. Саме під час Петрового посту весна переходила в літо, сонце повертало на зиму, тож відомі календарні звичаї та обряди весняно-літнього циклу — проводи русалок (розигри), похорони Ярила або Кострубонька (у понеділок, перший день Петрового посту), Івана Купала, день св.Петра (обряд вільхи й дуба, пошанування дерев і пастуші обряди на полонині), косовиця, зажинки.