Нагальна необхідність затвердити новий тариф на водопостачання й водовідведення спонукала членів виконавчого комітету міської ради зібратися на позачергове засідання, що відбулося 7 жовтня. Після тривалої полеміки, в якій взяли участь як представники влади і керівництво водоканалу, так і громадські активісти, виконавчий комітет ухвалив рішення, яким підвищив вартість води для населення з 5 до 7 гривень за кубометр. Відповідно до цього ж рішення, куб води для бюджетних установ відтепер вартуватиме 10,36 грн., для промислових підприємств — 13,23 грн. Рішення набуває чинності з моменту оприлюднення у ЗМІ.
Нагадаємо, що це — вже друге впродовж поточного року зростання тарифу на воду. Ще на початку року населення платило по 3,60 грн. за куб. А тепер, як бачимо, ціна води зросла майже вдвічі. На такі дії влада пішла, щоб витягнути водоканал із глибокої фінансової ями, на дні якої опинилося підприємство внаслідок багаторічної політики, коли тариф на водопостачання й водовідведення постійно діяв нижчий, аніж реальна собівартість води.
За офіційною інформацією, щомісяця новоград-волинський водоканал зазнає збитків на суму 280 тисяч гривень. А загальна заборгованість водопостачального підприємства перед різними інстанціями складає на сьогодні вже понад 2 мільйони (!) гривень. Із них: заборгованість за заробітну плату персоналу — 716 тисяч (зарплати не платять уже три місяці), податкова заборгованість — 430 тисяч, перед обленерго за спожиту електроенергію — 278 тисяч. Крім цього, водоканал боргує пенсійному фонду, постачальникам реагентів та інших компонентів для очистки води тощо. Як наслідок — дійшло вже до того, що у відповідь на борги обленерго періодично відключає ключові агрегати підприємства від електроенергії. А місто тим часом терпить перебої з водопостачанням. Та й на самому водоканалі останнім часом ширяться передстрайкові настрої працівників, які вимагають сплати кревно зароблених.
Ще один головний біль водоканалу — навіть за нині діючого тарифу підприємство не отримує в повній мірі кошти за вже надані послуги. Як писала газета в минулому номері, КЕЧ району завинила місцевим водопостачальникам понад 700 тисяч гривень. І поки що ніякі важелі впливу на військове відомство не діють.
Наразі важко сказати, чи підвищення тарифу на воду до 7 гривень дозволить водоканалу повністю розібратися з усім букетом фінансових проблем. Адже керівництво водопостачального підприємства наполягало, аби влада ухвалила тариф для населення на рівні 8,14 грн. А ще краще — 9 гривень 12 копійок. Бо таку величину тарифу водоканал погодив у обласній інспекції по цінах. Тож, місцеві фахівці прогнозують, що 7 гривень за куб довго не протримається. У той же час міський голова Микола Боровець, який заради того, щоб провести засідання виконкому, навіть перервав свою відпустку, наполіг, що його позиція — тариф на воду 7 гривень і не більше. А керівництво водоканалу нехай активніше впроваджує шляхи для зменшення собівартості води, добивається мінімізації втрат, працює з боржниками та усуває численні факти необлікованого споживання.
Наступний «хід конем» від міського голови — мораторій на зростання тарифу на тепло. Пригадаємо, що одразу після закінчення попереднього опалювального сезону, у квітні цього року, виконавчий комітет міської ради підняв тариф на тепло для населення із 4,65 до 6,12 грн. за опалення одного квадратного метра житла. Тепер же члени виконкому призупинили дію цього рішення, хоча директор КП «Теплокомуненерго» Людмила Тодорович була категорично проти. Вона навіть наполягала, щоб у рішення дописали, що міський голова Микола Боровець особисто нестиме відповідальність за погіршення фінансового стану теплопостачального підприємства у разі, якщо понизять тариф.
За словами Людмили Тодорович, без тарифу 6,12 опалювальний сезон у місті таки розпочнеться, але в будь-який момент може раптово припинитися, бо не буде чим розраховуватися за газ. Загрози залишитись взимку без тепла міський голова не злякавсь. Його головний аргумент — Теплокомуненерго міцно стоїть на ногах, отримавши заліки по газу із держбюджету на загальну суму 3,4 мільйони гривень. Іншими словами — попередні борги підприємства за газ коштом держави були списані. Тож, за словами міського голови, немає проблеми, якщо знову сформується заборгованість, — держава компенсує. При цьому мер не раз приводив приклади інших українських міст, теплопостачальні підприємства яких завинили за спожите блакитне паливо десятки мільйонів. І нічого страшного — якось же працюють далі, дають тепло, на щось розраховують.
Дехто з членів виконавчого комітету, певно, натякаючи на близькість виборів, називав такі рішення міського голови політичними. І аж ніяк не економічно обгрунтованими. Тим не менше, мер залишався непохитним: тариф на тепло для населення потрібно зменшити. Приблизно настільки, щоб люди частину грошей, що мали сплатити за тепло, віддали водоканалу. Такий собі аналог соломонового рішення.
Суперечки навколо даного питання завершилися тим, що його відправили на доопрацювання спеціальній комісії. Хоча до офіційного початку опалювального сезону (15 жовтня) вже й рукою подати, Микола Боровець запевнив, що за цей час, що є в запасі, рішення щодо тарифу на тепло для населення прийняти встигнуть. І величина тарифу орієнтовно буде на рівні 5-5,2 грн. І аж ніяк не 6,12 грн., як це згарячу ухвалили у квітні.