ПОМИНАННЯ 48/2009

ПОМИНАННЯ 48/2009



































30 листопада минає 6 років світлої пам’яті дорогенької, турботливої матусі, лагідної бабусі Лідії Микитівни КАРПОВИЧ


Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю рідненької матусі. Нестерпний біль не вгамувати словами, а горе не виплакати сльозами. Як важко і боляче змитирися з тим, що ми Вас більше не побачимо, не почуємо ваших мудрих порад. Ні час, ні роки не зітруть у наших серцях найкращі спогади, любов і вдячність до Вас. Хай Господь дарує Вам Царство Небесне і Вічний Спокій.


Вічно сумуючі дочка, зять, син, невістка, онуки, правнучок та всі рідні



25 ноября — 40 дней светлой памяти Елены Михайловны ШПИНЬ


Нам нелегко живётся без тебя, но каждый день ты с нами. Теперь с небес глядишь на нас любя, своими нежными глазами. О Боже, почему в тот страшный час ты забираешь лучших за собою? Невосполнима пустота в сердцах и льются слёзы горькою рекою.


Скорбящие дети, внуки



26 ноября — 16 лет, как ушёл из жизни дорогой наш сыночек Алексей Васильевич САФРОНОВ


Но не смотря на время, которое так быстро пролетело, ты всегда останешься в нашей памяти. Мы всегда будем помнить о тебе. Царство Небесное тебе и вечный покой твоей душе.


Скорбящие мама, брат, сёстры, все родные и друзья



З Днем народження, сину! У відповідь — тиша…


18 листопада виповнилося б 38 років, а 25 листопада минає півтора року, як пішов у вічність наш єдиний, дорогий синочок, чоловік, батько Ярослав Сергійович КОРНІЙЧУК


Поздоровити, обняти тебе, рідний наш синочок, ми не зможемо. Лиш на могилку ми прийдемо, квіти і сльози принесемо. Приходять до сина дружина, дочка і синочок, кладуть свої квіти, в зажурі стоять... Не передати словами крик душі, біль серця. І яке велике горе — втратити люблячого єдиного сина. Яким же пекельним стало життя, у якому немає більше тебе, наш рідний, незабутній. Прости, рідненький, що не спасли тебе від невблаганної смерті. Спи спокійно, хай Господь береже твою
душу.


Вічно сумуючі мама, тато, дружина, дочка, синочок



27 листопада — рік світлої пам’яті нашого дорогого Василя Івановича ДУБОВЦЯ


Щемить душа і капає сльоза, і щось немов стискає й тисне груди. Тебе із нами рік вже, як нема, а туга нас не покидає всюди. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах, тебе ніколи не забудем, назавжди в наших ти серцях.


Дружина, сини, невістки, онуки



28 листопада — 40 днів з дня смерті Володимира Платоновича та Галини Петрівни МАМАЙЧУКІВ


Земля Вам хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Вас ніколи не забудем, назавжди Ви в наших серцях.


Сумуючі друзі Романюки



28 ноября — 9 дней светлой памяти нашего дорогого Василия Анатольевича ТАРТАЧНОГО


Горе выжгло душу в пепел, муки, боль разносит ветер и тоска кружится в доме, но душа твоя на воле. Любим, помним, верим, знаем, что душей живешь ты с нами. Прикоснуться лишь не можем, от того и боль нас гложет. Ты рядом здесь и нет тебя. Скорбят и помнят все друзья. Семья смириться лишь не может, что там ты есть, здесь — нет тебя.


Вечно скорбящие мама, жена, сыновья, сестра, брат, тесть, тёща



Минає рік, як пішов з життя Микола Афанасійович ЛІТВІН


Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне і вічний спокій.


Сестра і вся родина