Зима цього року забарилася, але зимові святки вже почалися. І хоча не в’їхали вони на легких санях по білому сніжку, як хотілося б, проте настрій набуває святкового забарвлення. Його не можна зіпсувати нічим, навіть сірими хмарами. Величні зимові свята уже постукали у двері. 13 грудня першим переступив поріг нашого українського дому — ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 — Андрій Первозваний. Як відомо, він був першим з усіх апостолів, кого покликав Ісус для служіння Богу. Можливо, саме тому йому належить честь відкривати зимові свята, сповіщати нас про наближення Різдва Христового.


У нашій школі звичаї свого народу свято бережуть як учні, так і вчителі. Андріївські вечорниці виросли на прадавніх традиціях. Це молодіжне свято стало одним із складників національної культури. Його запровадили у нашій школі як своєрідний урок з українознавства, який недавно провела завуч з НВР, учитель української мови та літератури Дейнека Л.В.
Надвечір, 11 грудня, у прибраній атрибутикою українській світлиці (каб. №16) зібралися хлопці та дівчата 8-А класу, батьки та вчителі на Андріївські вечорниці. Зустріла усіх запрошених своєю чарівною посмішкою, мелодійною материнською мовою Людмила Василівна. «Уявіть собі подорож. Ні, не комерційний тур. Відвідувати будемо інший часовий вимір, ну хоч би ХІХ століття. Задля цього досить перевтілитися в наших прабабусь та прадідусів і піддивитися, як саме їм вдавалося без телевізорів, дискотек, музичних центрів та комп’ютерів цікаво та весело проводити дозвілля», — такими словами розпочала вона дійство.
Залицяння, витівки, жарти, раптова поява серед гостей іронічних персонажів української класики з їх монологами та діалогами наповнювали свято веселими нотками. Смішні сценки за участю баби Палажки та баби Параски (Анатолій Молчанов, Анна Тарнавська), Вакули та Чорта (Максим Соболюк, Євген Глухов), Солохи з її горезвісним залицяльником (Дейнека Людмила Василівна, учитель укр. мови), Ковальчук Юрій Володимирович (учитель фізичної культури), у ролі господаря (Меркур’єв Максим Анатолійович, інженер-програміст), Наталки Полтавки та Возного (Дейнека Анастасія, Якубович Сергій), Карпа та Лавріна (Олег Величко, Микола Гвоздік), Явтуха та дівчини (Дмитро Хамський, Ковальчук Юлія), циган (Павло Вакульчук) стали цікавим доповненням до свята. Вони органічно вписувалися в загальну тему. Лунали народні пісні у виконанні вчителів ЗОШ №9, Сердюк І.Ю., Федорчук Л.П., а Загрива Н.М. озвучила сценарій перлинами української класичної музики.
Кульмінацією Андріївських вечорниць стало проведення обряду Калити. Керував дійством пан Калетинський (від назви коржа) у виконанні учня 8-го класу Анатолія Гвоздіка. Підвісивши до печі калиту, він стежив за порядком її кусання. Пан Калетинський запрошував панів Коцюбинських, тобто тих, хто мав їхати на коцюбі, здійснити урочистий акт кусання калити. Кусали калиту усі: і учні, і батьки, і запрошені друзі та родичі. До речі, Коцюбинськими ставали навіть учителі, їм теж було весело. Де ще можна проїхатися на коцюбі та відкусити смачного коржа, як не в рідній школі! Та ще й не просто коржа, а Калиту — символ Сонця. Найоригінальнішим Коцюбинським була Клепус Г. М., класний керівник 8-А класу, яка умовно приїхала із Англії і хотіла вкусити нашого українського хліба.
Ворожили, грали у різноманітні ігри, брали участь у конкурсах, співали пісні, танцювали. Майже всі присутні на вечорницях були вбрані в українські національні костюми: вишиті сорочки та пояси, дівчата ще й зі стрічками в волоссі та хустками на плечах.
На завершення учасники та гості пригощалися традиційною українською стравою — смачними варениками і пирогами з маком. Запивали їх узваром. За цю смачну вечерю сердечна дяка нашій Людмилі Василівні, завучу з НВР, класному керівнику Клепус Галині Михайлівні, батькам та усім учасникам такого цікавого неповторного дійства, які, мабуть, з’їли не одну миску вареників на Андріївських вечорницях, тому й вирішили і нас почастувати. Їх благодійництво вимірюється не розмірами гаманця, а багатством української душі. Дай, Боже, дочекатися наступних Андріївських вечорниць!
Будьте здорові. Хай Бог вам помагає!
Скільки б не гуляли, а прощатись час.
Зичим всім здоров’я і йдемо від вас.
Хай у вас і у нас все буде гаразд,
Щоб і ви, і ми щасливі були!