Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками («Маланка», «Коза») та ін.
«Маланка» («Меланка») — традиційний новорічний обряд із використанням масок. Назвою він зобов'язаний св.Меланії, день якої за церковним та юліанським календарем припадав на 13 січня за н.ст. За давньою традицією роль головного обрядового персонажа — Маланки — грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Інші ролі також виконували парубки. Лише подекуди меланкували й дівчата.
Масковані учасники новорічної процесії розігрували кумедні сценки-інтермедії. Маланка зображувала господиню, що все робить недоладно: б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною, підмітає сміття від порога до середини хати тощо. У деяких селах Буковини й Прикарпаття виконували колективний загальносільський танець за участю ряджених, влаштовували ігри біля громадського вогнища, ритуальну боротьбу масок, колективну трапезу.
Традиційні карнавальні образи на Маланку включали маски тварин — Кози, Ведмедя, Журавля, Бика, Коня, маски Діда і Баби, а також багатьох інших персонажів.
Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду.
Засівання (посипання) — у перший день нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю.
Посипальників, котрі ходили невеличкими групами, приймали як найбажаніших гостей: запрошували сісти до столу, щоб добре все сідало, або щоб свати сідали (так казали там, де були незаміжні дівчата). Нерідко хлопчаки наслідували квоктання курей, а їх, жартуючи, смикали за чуба або за вуха, щоб курчата були чубаті, вухаті й волохаті. Після закінчення всіх обрядових дій господарі пригощали посипальників яблуками, бубликами, пиріжками та іншими ласощами, часто давали й дрібні гроші. Зерно, що вони розкидали по хаті, господиня збирала і давала куркам, аби краще неслися.

Сію, сію, засіваю, Сію, сію, засіваю, З Новим роком вас вітаю! На той новий рік, Щоб ліпше вродило, Ніж торік! Сію, сію, засіваю, Вашу хату не минаю, З Новим роком йду до хати, Щось вам маю віншувати: Щоби діти всі здорові, Їсти кашу всі готові, Щоб вам була з них потіха, А нам грошей хоч півміха! Щедрик, ведрик Щедрик, ведрик, Дайте вареник, Грудочку кашки, Кільце ковбаски! Батько сварився, Щоб не барився. Мати казала, Щоб кусок сала... Короткі свитки, Померзли литки. Добривечір! Щедрик, щедрик, щедрівочка Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка! Стала собі щебетати, Господаря викликати: — Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару! Там овечки покотились І ягнички народились. В тебе весь товар хороший, Будешь мати мірку грошей. Хоч не гроші, то полова.... В тебе жінка чорноброва. Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка!

Сійся, родися Сійся, родися, Жито, пшениця, Всяка пашниця: Зісподу корениста, Зверху колосиста. Будьте зі святом здорові, З Новим роком! На щастя, на здоров'я На щастя, на здоров'я, На Новий рік, Аби вам родило Краще, ніж торік: Жито, пшениця, Всяка паляниця, Коноплі — по стелю, Сорочка — по землю, А льон — по коліна. Аби в вас, хрещених, Голова не боліла. Будьте здорові, З Новим роком! З Василем!