Кирило і Мефодій — просвітителі слов'ян, покровителі Європи, творці слов'янської азбуки.
Близько 861 року обидва брати в складі візантійського посольства в Хозарський каганат двічі побували у Херсонесі, а потім були послані імператором Михайлом III у Велику Моравію, одну з найбільших держав Середньої Європи того часу.
Ця місія була організована на прохання моравського князя Ростислава (846-879 рр.), який прагнув обмежити у своєму князівстві вплив німецького духовенства і хотів, щоб християнське вчення проповідувалося зрозумілою слов’янам мовою, а не на латині.
Кирило і Мефодій здійснили переклад книг Святого Письма з грецької на слов'янську мову, а так само літературу, необхідну для здійснення богослужінь. В основу перекладу лягли добре відомі їм східно-болгарські діалекти.
На відміну від інших, спосіб запису слов'янської мови, що практикувалися в ту епоху, слов'янський лист Кирила і Мефодія являв собою особливу закінчену систему, створену з урахуванням усіх специфічних особливостей слов'янської мови. Для текстів перекладів ними була створена особлива абетка — глаголиця. Брати також навчили місцевих священнослужителів здійснювати богослужіння по-слов'янськи. Цей досвід отримав поширення і в сусідніх населених слов'янами землях.
У результаті перекладацької діяльності Кирила і Мефодія був створений корпус текстів слов'янською мовою, який давав уявлення про основні норми християнського світу, разом з тим була створена і літературна мова, здатна на настільки ж високому рівні, як грецька і латинська, обслуговувати всі сфери життя слов'янського суспільства.
Насправді за літописями письменність вже існувала у слов'ян, і це підтверджено неодноразово різними джерелами. І вченими і письменниками зараз вказується на це. І в минулі століття це підтверджувалося Ломоносовим.
Необхідно відзначити, що Кирило і Мефодій створювали насправді не слов'янську писемність. Вони створювали церковно-слов'янську абетку для християнської церкви. Кирило і Мефодій взяли давньослов'янську буквіцу, в якій було 49 літер, 5 літер викинули, тому що не було в грецькій мові таких звуків, а для 4 дали грецькі назви.
Вклад цих святих, так само шанованих як католицькою, так і Православною церквами, безсумнівно великий.
Перш за все, саме завдяки Кирилу і Мефодію ми маємо сучасну абетку. По-друге, вони перші переклали слов'янською мовою Священне писання і богослужбові книги. Найголовніше, що вони зробили перші кроки для того, що сьогодні ми можемо служити літургію своєю рідною мовою.