Опустилась мать у могилы родной на колени, уронила слезу, положила цветок: «С Днём рожденья, сынок. А в ответ — тишина...»

8 марта нашему дорогому сыну, брату, мужу, отцу, племяннику, другу — Василию Анатольевичу ТАРТАЧНОМУ исполнилось бы 44 года.

Вася, сыночек, красавчик ты мой дорогой.

Слышишь ли ты в Небесах,

Как рыдает Мама твоя у могилки родной?

Видишь ли ты, как горючей слезой

Мама могилку твою обливает?..

За что тебе судьба такая —

Уйти из жизни молодым?

Ведь сильно ты любил сынов своих

И не успел нарадоваться ими.

Как навсегда ушёл в другой небесный мир,

Четвёртый месяц, как ушёл от нас.

Но каждый день ты с нами,

С небес глядишь на нас, любя,

Своими нежными глазами.

Пусть земля будет тебе пухом

И вечный покой.

Прости, что не смогли тебя спасти.

Сто раз прости, прости, прости...

Скорбящие родные, родственники, друзья

6 березня — 40 днів, як смерть забрала нашу любу матусю, бабусю, прабабусю — Ольгу Адамівну ПАВЛЮК з с.Берегове

Горбок землі мовчить, як все довкола,

І огортає душу тихий жаль.

Що не побачим Вас уже ніколи —

Ні Вашу радість, ні Вашу печаль.

Немає Вас, хоч скільки хочеш клич,

Сама печаль повисла над землею,

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела Вас у останню путь.

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.

З глибоким сумом дочки, сини,невістки, зяті, онуки, правнучка

5 березня — день світлої пам’яті Олександра Івановича СЄРГЄЄВА

Вже дванадцять років, як ти пішов від нас, з життям так рано розлучився. Тож знай, наш рідний, що в серцях навіки ти у нас лишився. Царство тобі Небесне і вічна пам’ять.

Сумуючі мама, тато, донька і всі рідні

10 березня виповнилося б 89 років Ніні Казимирівні ВЕНГЛОВСЬКІЙ

Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться у наших серцях. Ми пам’ятаємо тебе, рідненька, і любимо. Нехай свята земля береже твій вічний сон.

Дочка Роза, зять, онуки, правнуки і праправнуки

10 березня — рік світлої пам’яті Аделії Леонідівни ЕЙСМОНТ

В цьому місяці все оживає,

І природа радіє весні.

У цей час кожен з нас хай згадає,

Як Аделя співала пісні.

Як раділа життю, як уміла

Оптимісткою бути завжди.

Та раптово, як свічка, згоріла,

Згасла зірка її назавжди.

Всі, хто знав, хай про неї згадають,

Бо вже рік, як Аделі нема.

Рідні й друзі нехай поминають,

Прожила ж бо життя не дарма.

Вчителі початкових класів, випускники 11-А класу ЗОШ №3

8 марта — 2 года светлой памяти Надежды Владимировны КОВАЛЬЧУК

Зачем так рано ты от нас ушла?

Зачем покинула навечно?

Ведь мы любили все тебя

И будем помнить вечно.

Прости, что не смогли тебе помочь,

Прости, что не смогли тебя спасти.

Вечно скорбящие все родные

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...

5 березня минув рік, як назавжди пішов у вічність наш чоловік, батько, син, брат — Володимир Іванович ДЯЧЕНКО, залишивши нам вічний смуток, журбу та сльози.

Цілий рік ми живемо в скорботі,

А весна курличе пісню свою…

Згадуються всі твої турботи

І сімейне щастя досхочу.

Знаємо, тобі там буде добре,

Бо людина щира ти в душі.

Наші біль і туга нездоланні,

Ми сумуєм за тобою по житті.

Земля тобі хай буде пухом.

Царство Небесне твоїй душі і вічний спокій.

Рідні

5 березня — 40 днів, як пішов з життя наш дорогий чоловік, батько, дід — Пантелій Андрійович КРЯК

Світла пам’ять про тебе завжди в наших серцях. Хто тебе знав, нехай згадає і пом’яне. Хай Господь дарує тобі Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй.

Вічно сумуючі дружина, дочки, зять, онуки, рідні та друзі

4 березня минає 3 роки, як обірвалося життя дорогої нашої куми і хрещеної мами — Лілії Іванівни ЗАРЕДІНОЇ

Минають роки, а біль залишається. Ваш світлий образ завжди буде в наших серцях. Вічна пам’ять Вам, рідненька, і Царство Небесне. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі хрещеник і куми

7 березня минає 9 скорботних днів, як раптово перестало битися серце Лідії Василівни ПАВЛОВСЬКОЇ

Не знайти таких слів, щоб передати наше горе, болить душа, плачуть очі. Ми втратили люблячу маму, турботливу бабусю, велику трудівницю, дбайливу господиню, життя якої пройшло в беззавітному служінні рідним, близьким людям. Нехай Бог дарує їй за земні труди Царство Небесне і вічну пам’ять. Просимо пом’янути нашу маму добрим словом. Щиро дякуємо всім, хто не залишив нашу сім’ю в тяжку хвилину.

Сумуючі син, невістка, внучки, сваха

3 березня минуло 15 років, як із нашого життя пішла ніжна, найдорожча, любляча, дорога матуся і бабуся — Марія Тихонівна ФРАНЧУК з с.Жеребилівка

Рідненька наша мамо, як сумно, важко без тебе. Серце болить, душа голосить. Без тебе хата спорожніла, жорстоко доля розсудила. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Хай сонечко тебе зігріє, твою могилу обігріє.Спокійно спи, рідненька наша, в своїй хатині в далині. Ми будемо вічно пам’ятати, ти житимеш в нашій душі.

Вічно сумуючі сини, дочки, невістки, зяті, онуки та правнуки

11 березня минає 6 років, як пішла з життя дорога і рідна нам людина — Марія Сергіївна БОРИСЮК

Царство Небесне і світла пам’ять.

Сумуюча рідня