31 января — 40 дней светлой памяти Владимира Васильевича ТУРЧЕНКО

Опустела без тебя земля,

Нам теперь тебя вернуть нельзя.

Стал пустым наш дом,

Потому что больше не живёшь ты в нём.

Душа болит от скорбной муки,

Теперь навечно мы с тобой в разлуке.

Вечно скорбящие жена, дети, внуки, сваты, родные

10 лютого — рік світлої пам’яті Володимира Олександровича ЗІНЧЕНКА

Ти так несподівано покинув нас. Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб Рай був там тобі на небі. Любов щоб наша тебе гріла, щоб пам’ять на землі зоріла. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі, любий наш.

Вічно сумуючі всі рідні

8 февраля — годовщина светлой памяти Василия Ивановича САВЧИНА

Прости, что не смогли тебе помочь,

Прости, что не смогли тебя сберечь,

Прости, что не смогли тебя спасти.

Сто тысяч раз прости, прости, прости...

Вечно скорбящие жена, дети, внуки, правнуки

9 лютого — 40 днів світлої пам’яті Олександра Васильовича АЗАРОВА

Світла пам’ять про тебе залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічна пам’ять.

Сумуючі дружина, діти, онучка, куми, друзі

10 лютого минає 40 днів з дня смерті дорогої людини — Леоніда Дмитровича ДРОНОВА

Останні слова були із пісні «Я люблю тебя, жизнь». Біль непоправної втрати не стихає в наших серцях. Нехай всі, хто тебе знав, згадають і пом’януть. Царство тобі Небесне. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Хто пам’ятає, — пом’яніть. Хто забув, — згадайте.

Сумуючі дочка Галина, син Валентин, сестра, брат із сім’ями

2 лютого минуло 5 років, як пішов з життя рідний, дорогий наш Микола Олексійович БЛАГОДИР

Час летить невпинно. Ми бережемо добру пам’ять про тебе. Нехай земля буде тобі пухом, Царство Небесне твоїй душі та вічний спокій. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуюча родина

2 февраля прошло 9 дней, как внезапно оборвалась жизнь нашего дорогого мужа, отца, дедушки — Пантелея Андреевича КРЯКА

Прости, что не смогли тебе помочь,

Прости, что не смогли тебя сберечь,

Прости, что не смогли тебя спасти,

Сто раз прости, прости, прости…

Скорбящие жена, дочери, зять, брат, внуки, племянники

6 января исполняется 6 лет со дня смерти Николая Милентиевича ДЕНИСЮКА

На погосте, дед, седая мгла,

Снова дождь и снова непогода,

Плачут по тебе колокола,

И скорбит осенняя природа.

Ты тогда родился в октябре.

Жизнь прошла — ушли, навек печали.

Здесь опять на утренней заре

Журавли летели и кричали!..

О, как сердце плачет от тоски!

Сердцу-да, безрадостно и трудно.

С красных роз опали лепестки

И в душе темно и беспробудно.

Жизнь прошла, растаяла, как сон,

Жёлтый клён поник в осенней скуке.

В эту жизнь ты был всегда влюблён,

А теперь ты с ней навек в разлуке.

Ты ушёл в февральскую метель,

Что тогда за окнами шумела.

Жизнь прошла, ушла из сердца тень,

И свеча твоя, дед Коля, догорела.

Скорбящие жена Аня, дети Вася, Алла, Миша, Аня, внуки Олег, Таня, Оля, Саша, Юля, Вадим, правнук Владислав

8 февраля — 40 дней со дня смерти дорогого Романа Борисовича КАШПУРА

Ты самый лучший и родной,

Тебя сам Бог позвал с собой.

Все Ангелы спустились,

Они тебя забрали с собой на небеса.

Они ведь и не знали,

Как плакать буду я.

Папа, как я хочу тебя обнять

И твои руки золотые целовать.

Но не высказать горя,

Не выплакать слёз,

Ты счастье и радость с собою унёс.

Живым тебя представить так легко,

Что в смерть твою поверить невозможно.

Лишь со скорбью и болью

В сердце жить осталось нам.

Помним, любим всегда.

Скорбящая жена, сын, родители, родные

8 лютого — 40 днів світлої пам’яті рідного синочка, брата, батька, чоловіка — Романа Борисовича КАШПУРА

Серце не може змиритися, немає слів, щоб передати біль втрати. Пробач, синку. Царство Небесне. Вічна пам’ять тобі.

Сумуючі рідні

7 февраля — 10 лет, как ушла из жизни любимая наша мамочка, бабушка — Любовь Никоновна БАЙЧМАН

Зачем так рано ты от нас ушла? Зачем покинула навечно? Ведь так мы любили все тебя и будем помнить вечно.

Скорбящие муж, зять, дочери, внуки

10 лютого минає 40 днів, як раптово помер дорогий, єдиний брат Василь Олексійович САФРОНОВ

Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі... Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб Рай був там тобі на небі. Любов щоб наша тебе гріла, А пам’ять на землі зоріла. Царство тобі Небесне і вічний спокій душі твоїй. Хто пам’ятає, — пом’яніть, Хто забув, — згадайте.

Сестра з дітьми, онуками, вся рідня

7 лютого минає 20 років, як пішов із життя у вічність дорогий батько, дідусь і прадідусь — Олександр Олексійович СТАНКЕВИЧ з с.Маковиці

Минають роки, а біль залишається, Ваш світлий образ завжди буде у наших серцях. Вічна пам’ять Вам, рідненький, і Царство Небесне. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі діти, онуки та правнуки