На цвинтарі, запаливши на могилі ближнього церковну свічу, прочитайте за нього Літію, або Акафіст, або 17-ту кафизму.
Якщо у вас немає змоги помолитися довгими молитвами, моліться якомога частіше короткими:

1. Упокой, Господи, душу раба Твого (ім’я), прости йому всі гріхи його, вільні й невільні, даруй йому Царство Твоє Небесне і сотвори йому вічную пам’ять.


2. Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого (ім’я) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, полегши, відпусти і прости всі провини його вільні й невільні, визволи його від вічної муки і вогню геєнського і даруй йому причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо хоч він і згрішив, але не відступив від Тебе, а щиро в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, у Тройці славимого, вірував і Єдиного в Тройці, і Тройцю в Єдності православно до останнього подиху свого сповідував. Тому милостивим будь до нього, і віру в Тебе замість діл прийми, і зо святими Твоїми, як Милосердний, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Ти один без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва, Піст і Святе Причастя — це не лише наш порятунок, але й могутня допомога тим, з ким тимчасово ми розлучилися. У дні народження, дні смерті спочилого та в інші дні, коли ваша душа забажає, порадуйте його молитвами, канонами, акафістами та пожертвами.
Коли дуже тяжко на душі, читайте 17-ту кафизму з короткими молитвами після кожного вірша (рядка, означеного цифрою): «Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї, ім’я)» з поклонами.
У храмі Божому за спочилих потрібно замовляти:

1. Поминання на Літургії (головному Богослужінні); у монастирях і храмах, де служать Літургію щодня, можна замовити сорокоуст: сорок днів за душу спочилого звершуватимуть Безкровну Жертву — таке поминання найпотрібніше для спочилих, його можна замовити в багатьох храмах.


2. Панахиду (милостиню за спочилого: хліб як символ їжі духовної, що може дати тільки один Господь; олію як символ милости, котрої просимо у Господа; інші продукти, крім м’яса).


3. По змозі слід роздавати милостиню та благодіяти нужденним.