З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої седмиці, святкувався особливо, складав як би заміну Пасхи, тому і названий Антипасхою, що означає замість Пасхи. Цього дня оновлюється пам'ять Воскресіння Христового, тому Антипасха називається ще тижнем оновлення. Оскільки оновлення воскресіння Ісуса Христа було особливо ради апостола Фоми, який не був присутній в подіях Воскресіння Спасителя і не вірив у це, то саме йому і явлені докази Воскресіння. У зв'язку з цим неділя іменується ще і Фоминою. Церква надає цій події особливого значення. Своїм явищем апостолові Фомі воскреслий Господь запевняє, що Він мав після Воскресіння не уявну, примарну плоть, а дійсно пречисту, яку прийняв від утроби Пресвятої Богородиці, з якою був прикований до хреста і на якій залишилися від того, навіть після Воскресіння, рани.
Святий апостол Фома був родом з галілейського міста Пансади і займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і послідував за Ним. Апостол Фома входить до числа 12 святих апостолів, 12 учнів Спасителя.
За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Ісуса Христа: «Доки не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу перста мого у рани, і вкладу руку мою в ребра Його, не повірю» (Ін. 20, 25). На восьмий день після Воскресіння Господь з'явився апостолові Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» — вигукнув святий апостол (Ін. 20, 28). «Фома, що був колись слабший за інших апостолів у вірі, — говорить святитель Іоан Золотоустий, — зробився по благодаті Божої мужніше, ревніше і невтомніше всіх їх, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати Слово Боже народам диким». За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол засвідчив мученицькою смертю. За звернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора (Меліпура) святий апостол був поміщений у темницю, зазнав тортур, і, нарешті, пронизаний п'ятьма списами, відійшов до Господа. Частини мощів святого апостола Фоми є в Індії, Угорщині і на Афоні. З ім'ям апостола Фоми пов'язана Аравійська (або Арапетська) ікона Божої Матері.