25 листопада в Новоград-Волинському медичному коледжі проходили перші «Пироговські читання», присвячені 200-річчю від дня народження вченого, медика, просвітителя — М.І.Пирогова. В них взяли участь студенти та викладачі всіх медичних закладів області: Житомирського інституту медсестринства, Житомирського базового фармацевтичного коледжу, Бердичівського медичного коледжу і, звісно, велика відповідальність у проведенні заходу була покладена на нас, господарів, Новоград-Волинський медичний коледж.
В актовій залі — студентська сім’я. Ведучі — третьокурсники 313 групи відділення «Лікувальна справа» Марченко Світлана та Переходюк Віктор відкривають урочисте засідання.
Великий російський хірург Микола Іванович Пирогов народився 13 жовтня 1810 р. у Москві, в сім’ї військового чиновника. Середню освіту ­отримав спочатку вдома, а потім — у приватному пансіоні. В 14 років вступив до ­Московського університету на медичний факультет.
Микола Іванович одержав диплом лікаря у 17 років. У 22 роки захистив докторську дисертацію. Роботу лікаря почав у місті Дерпті, потім два роки працював у клініках Німеччини. Повернувшись в Дерпт (уже як професор), М.І. Пирогов написав декілька значних робіт з хірургії. В 1841 році Пирогов був ­запрошений у Петербурзьку медико-хірургічну академію, де і пробув приблизно 15 років (1841-1856), до свого звільнення. Тут він створив перший у Росії анатомічний інститут.
З іменем Пирогова пов’язане перше в світі залучення жінок до догляду за пораненими на театрі воєнних дій — йому було доручено керувати діяльністю сестер милосердя у Криму, в 1854 році.
Пирогов був учасником 4-ох воєн: Кавказької (8 липня 1847 р. Пирогов виїхав на Кавказький театр воєнних дій), Кримської (з 29 жовтня 1854 року до 3 грудня 1855 р. він пробув у Криму), за порадою Червоного Хреста, Пирогов їздив для огляду госпіталів на театр Франко-прусської війни, і в 1877 р., з цією ж метою, — на Русько-турецьку війну.
Микола Іванович був першим вченим-медиком, якого обрали почесним членом Київського університету. Він був також одним із ініціаторів відкриття в 1859 р., у Києві, першої в Росії недільної школи.
Свій величезний досвід ­Пирогов виклав у чотирьох класичних трудах, присвячених воєнно-польовій хірургії, які і лягли в основу системи всієї сучасної лікарської допомоги пораненим на полі бою. М.І Пирогов перший у світі використав ефірний наркоз на війні.
16 листопада 1846 року — вперше в світі була проведена велика хірургічна операція під повним ефірним наркозом.
У 1862 році М.І.Пирогову доручають керувати підготовкою до професури молодих вітчизняних учених у Німеччині (у Гельдельберзі). Це був його останній професійний пост. У цей час він закінчує «Основи загальної військово-польової хірургії» — велику працю на 1100 сторінок, в якій підсумовує весь свій великий досвід.
Поселившись у своєму маєтку в селі Вишня, біля Вінниці (нині — музей-садиба М.І.Пирогова), Пирогов влаштував невелику лікарню, ­аптеку. Останньою роботою М.І.Пирогова був незакінчений «Щоденник старого лікаря».
Пирогов помер 23 листопада (5 грудня) 1881 року.
Словом, скільки нового, цікавого прозвучало на урочистому зібранні. Як одна родина, студентська сім’я сприймала з великою увагою все, що розповідалось, демонструвалось у відеороликах і фільмі. Студенти пам’ятають і з гордістю несуть у майбутнє славу своїх Альма-матер. Адже слова М.І.Пирогова: «Будь-який заклад славний не кількістю, а славою своїх студентів» — кожен з майбутніх медиків несе в своєму серці, як духовний заповіт М.І.Пирогова.