Андрій Первозванний — один із дванадцяти апостолів, учнів Ісуса Христа. Родом із Віфсаїди, був братом Симона (апостола Петра) та учнем Іоанна Хрестителя. Первозванним його називають у православній церкві тому, що, згідно з Євангелієм від Іоанна, він був одним із тих двох перших мешканців Галілеї, котрих Христос покликав за собою і проповідував їм своє вчення. Ім’я другого залишилось невідомим, а про Андрія далі сказано, що він розповів про Ісуса своєму братові Симону і привів його до Христа.
У православних апостол Андрій користується особливою повагою. ­Одним із виявів такої особливої поваги є те, що виникнення Києва, міста, звідки православна віра поширилася на всю Київську Русь, наші предки пов’язували з іменем саме Андрія Первозванного. За літописним переказом, майже дві тисячі років тому апостол Андрій, під час своєї третьої подорожі з християнською проповіддю в землі скіфів, побував на схилах Дніпра, де згодом виник Київ, і освятив це місце, встановивши тут хреста. Андрій Первозванний передрік славу і велич «Єрусалиму землі руської»: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє Благодать Божа, і місто велике має бути тут, і церков багато Бог поставить». Ці слова апостола, сказані ним своїм учням, донесено до нас ченцем Києво-Печерської лаври Нестором-Літописцем у «Повісті минулих літ».
Одна з найвідоміших вулиць Києва — Андріївський узвіз — має його ім’я. На узвозі височіє пам’ятка архітектури українського бароко — Андріївська церква. У 2000 році на Дніпровських схилах поблизу Аскольдової могили побудовано каплицю й пам’ятний знак на його честь. 2001 року іменовано площу.