ПОМИНАННЯ 9/2011

ПОМИНАННЯ 9/2011























































Опустилась мать у могилы родной на колени,

Уронила слезу, положила цветок:

«С Днём рожденья, сынок»,

А в ответ — тишина…


8 марта нашему дорогому, любимому Васе ТАРТАЧНОМУ исполнилось бы 45 лет


Второй год, как ты ушел от нас. Но каждый день — ты с нами. Теперь смотришь с небес на нас красивым, молодым, с добрым, открытым сердцем и душой, своими нежными глазами. Но не высказать горя, не выплакать слёз. Ты счастье и радость с собою унёс. Боль, горечь утраты, память о тебе — навеки с нами. Земля тебе пухом и вечный покой.


Вечно скорбящие мама, сестра, брат, жена, сыновья



10 березня — рік світлої пам’яті, як немає поруч дорогої людини Федора Денисовича ШКАБАРИ


Ми вдячні долі за щасливі роки поруч з Тобою, за кожну мить спілкування, за твоє щире серце, за твою доброту. Та ця жорстока доля Тебе у нас забрала. Тож скільки Богом відведено нам віку, — Ти житимеш у наших спогадах.


Дружина, дочка, внуки



4 березня минає 7 років, як перестало битися серце дорогого синочка Миколи Васильовича ХОМЕНКА


Не відкриєш ти ворота, без тебе хата опустіла, не переступиш ти поріг, сюди не прийдеш вже ніколи, не стрінеш родичів своїх.


Сумуючі мама, рідні



3 березня — рік, як на 96-му році життя перестало битися любляче і щире серце найстарішої людини мікрорайону «Болгарбуд», нашого батька, дідуся та прадідуся Миколи Пилиповича ХАПЧУКА


Сумуємо і пам’ятаємо.


Сім’я, рідні, друзі



6 березня минає 9 днів, як безжальна смерть забрала у нас рідненького чоловіка, турботливого батька, свекра, дідуся Петра Олексійовича ТРОПАКА


Ти пішов з життя дуже рано, наш біль не викажуть слова. Спи, рідний, пам’ять про тебе — завжди жива.


Сумуючі дружина, син, невістка, онучки Іринка і Юлечка, сім’я Рафальських



6 березня — 30-ті роковини пам’яті колишнього директора Городницького фарфорового заводу, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Володимира Михайловича ВІТРЕНКА


Біль непоправної втрати не згасне в наших серцях.


Сумуючі рідні, друзі, товариші по роботі



5 березня минає 40 днів, як перестало битися добре, ніжне серце найріднішої нам людини Софії Василівни БОГДАНЧУК


Рідненька наша! Як важко жити без тебе! Ти так рано покинула нас, запала тиша в домі, не так ясно світить сонечко, серце плаче і душа болить. Як нам не вистачає тебе, твоїх порад, рідненька. Царство Небесне та спокій твоїй душі.


У великій скорботі чоловік, діти, внуки, свати та всі рідні



7 березня минає рік, як страшне горе увірвалося в нашу родину, пішов з життя Петро Олексійович ПРОХОР


Коханий, рідний, дорогий, так рано нас покинув... пішов у вічність. Душа щемить, біль неповторної втрати не згасає у наших серцях. Без тебе, рідненький, так сумно і порожньо у домі. Бог наділив тебе надзвичайно доброю душею, щирим серцем. Твій голос, твоя посмішка, твоє добре слово завжди будуть у нашій пам’яті. Царство Небесне твоїй душі та Вічний спокій.


Вічно сумуючі дружина, діти, вся родина



2 березня минув рік, як пішов з життя наш батько Ілля Данилович ХОТЬКО


Світла пам’ять про тебе — завжди в наших серцях. Царство Небесне і вічна пам’ять тобі.


Сумуючі дружина, діти, онуки, правнуки



5 березня минає 2 роки, як не стало з нами нашого люблячого чоловіка, батька, дідуся, брата, сина Володимира Івановича ДЯЧЕНКА


Якби ти міг ще довше жити, — були б щасливі внуки й діти.

Але не в силах ми зламати

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати —

Ти був найкращий в світі тато.

Таких, як ти, не забувають —

Таких лиш вічно пам’ятають.

Нехай Господь дарує Царство Небесне

І вічний спокій твоїй душі.

Хто забув, — згадайте,

Хто пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно пам’ятаюча, сумуюча твоя родина



Минуло 11 років, як зупинилося серце Василя Івановича МІСЮРИ


Чоловіка з Великої літери, мудрого керівника, доброго і вірного товариша, найріднішої людини у світі. Світла пам’ять назавжди залишиться в наших серцях.


Вічно сумуючі рідні та друзі



6 березня минає 40 днів гіркої розлуки, світлої пам’яті дорогої сестри і бабусі Любові Василівни ЄФІМЧУК


Сумуємо, пам’ятаємо.


Сестри, онуки



4 лютого, на 79-му році, пішла з життя наша дорога мама та бабуся Віра Федорівна ОСТАПЧУК


Тепло душі твоєї залишилося разом з нами. В серцях людей, залишивши слід, пам’ять про тебе вічно жива.


Сумуючі син та рідні