Прийняття Податкового кодексу України дещо змінило звичний для мешканців нашого міста порядок сплати та ставки від продажу об'єктів нерухомості.
Перш за все, Податковий кодекс визначив, що продажем буде рахуватися будь-який перехід від однією особи до іншої права власності на нерухомість, за винятком успадкування та дарування цієї нерухомості. Отже, якщо ви вирішили продати, укласти Договір довічного утримання або Спадковий договір, — уважно ознайомтеся зі змістом Податкового кодексу України або проконсультуйтесь у фахівців щодо необхідності сплати податків. Адже, у відповідності до ст.172.5 ПКУ, сума податку буде визначатися та сплачуватися самостійно:

• особою, котра продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість до нотаріального посвідчення цих договорів;


• особою, у власності якої перебувала нерухомість та яка відчужена за рішенням суду (суд змінив власника або визнав право власності на нерухомість з іншою особою).

У відповідності до ст.172 ПКУ, не оподатковується дохід, отриманий вами від продажу об'єктів нерухомості, не частіше одного разу в межах податкового року, та якщо така нерухомість знаходиться у вашій власності не менше 3 років.
При відчуженні земельної ділянки її розмір не повинен перевищувати норму безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України, залежно від її призначення.
Принагідно хочу застерегти громадян від спроби мінімізувати сплату податків при укладанні договорів відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, яка, до речі, також зазнала змін, — зміст договорів, що укладаються громадянами, не може суперечити вимогам чинного Законодавства, інтересам держави і суспільства.
Згідно з чинними нормативними актами, податок із доходів фізичних осіб є загальнодержавним податком, що поповнює державний бюджет України. Отже, умисне заниження сплати податку при укладанні Договорів відчуження майна, в тому числі і зазначення в Договорі балансової вартості нерухомості (що вказується у витязі МБТІ), дає підставу відповідним органам вимагати визнання такого Договору недійсним як правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави.
А відповідно до нової редакції ст.228 ЦК України, у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, то, за наявності умислу в обох сторін, у дохід держави стягується все одержане ними за даним правочином.
Іншими словами: економлячи копійки, ви можете лишитися і без грошей, і без нерухомості.