ПОМИНАННЯ 15/2011
11 квітня минуло 6 років з дня смерті Галини Кузьмівни ГЕРАСИМЧУК Минув вже час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай сьогодні всі, хто знав тебе, ще раз згадають. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі. Мама, чоловік, діти, онуки |  |
16 квітня минає 40 днів, як пішла у вічність найдорожча людина Марія Степанівна ГОРДІЙЧУК Рідненька наша, як сумно, важко без тебе. Не так світить сонечко, запала тиша і великий смуток у домі. І сльози не висихають, і серце болить за тобою, дорога наша. Залишилася у пам’яті щира любов, добра душа, мудрі поради та невмирущий біль втрати. Кожну хвилину, кожну секунду — ти з нами. Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю дорогої нам людини. Земля тобі пухом, Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй. У глибокій скорботі чоловік, діти, рідні |  |
17 квітня — 9 днів, як перестало битися серце найдорожчої для нас людини, мами, бабусі Марії Пилипівни ТРОФИМЧУК Рідненька наша! Як важко і сумно стало жити без тебе. Ти так рано покинула нас, запала тиша в домі, серце плаче і душа болить. Як нам не вистачає твоїх материнських обіймів, доброго слова, поради від тебе, люблячої посмішки. Царство Небесне та вічний спокій душі твоїй. У великій скорботі діти, онуки |  |
11 квітня перестало битися серце нашого дорогого сина, чоловіка, брата, батька, турботливого дідуся Леоніда Тимофійовича РОМАНЮКА Ти любив життя, ти поспішав, ти багато хотів встигнути... В одну мить життя обірвалося, і лише одна печаль і горе залишилися для нас. Спи спокійно, безтурботно, з тобою завжди — твоя сім’я. Рідні |  |
Как много нашего ушло с тобой. 14 апреля — 40 дней, как ушёл от нас Валентин Леонидович ЗАГУРСКИЙ Не простившись ни с кем, Вечно скорбящие мама, папка, брат Виталий, бабушка Оля |  |
12 квітня — 40 днів, як пішла з життя найрідніша нам людина Павло Олександрович ОБЕЗЮК Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, — ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Любимо, пам’ятаємо, сумуємо. Дружина, діти, онуки, всі рідні |  |
Тебя, как собственное сердце, Юрий Алексеевич ЛЕМИШ Прошло 5 лет, как мы остались без тебя, наш дорогой Юрочка. Жизнь с тобой была праздником, а ты — ясным солнышком, всегда улыбчивым, внимательным, любящим и заботливым. Нет рук твоих — и стынет мир, нет глаз твоих — и свет погас. И только память о тебе нас согревает. Живём тобой, страдая и любя! Мы тебя любим, помним, скорбим. Жена, дети, внуки |  |
21 квітня минає 2 роки з дня смерті Жанни Григорівни КОЗАЧОК Пам’ять про тебе залишиться завжди з нами. Ніколи не забудемо твою турботу, добре і щире серце. Царство Небесне тобі і вічний спокій. Сумуючі дочка, зять, онуки, правнучки |  |
16 квітня — 9 років з дня смерті Миколи Григоровича ОСТРОВСЬКОГО Біль непоправної втрати не згасне у наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте. Вічно сумуючі дружина, сестра, діти, онуки, рідні |  |
16 квітня минає рік, як обірвалося життя батька, чоловіка, дідуся Олександра Костянтиновича ЛОГВИЧЕНКА Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Кожен день — ти з нами. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай свята земля береже твій вічний сон. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте. Вічно сумуючі дружина, діти, онуки |  |
17 квітня — рік з дня смерті Віктора Дмитровича ПРОЦЮКА Як важко, сину наш, нам по землі ходити і серце розривається від болю. Прости, що не змогли тебе спасти. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хай земля свято береже твій вічний сон. Вічно сумуючі мама, тато, брат з сім’єю, рідні та близькі |  |
13 квітня передчасно зупинилося серце дорогої нам людини, жінки, котра понад усе любила життя, і тих, хто прагнув бути поруч, — Наталії Нестерівни ПРОХОР Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею, у світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Вічна тобі пам’ять, спи спокійно. Сумуючий колектив ЗОШ №6 |  |
13 квітня — річниця світлої пам’яті Михайла Івановича ШИКУТИ Твій рідний голос, посмішка, турбота про нас — незабутні. Хай буде Царство душі твоїй. Сумуючі дружина, рідні, близькі |  |
ПОДЯКА Страшна, приголомшлива звістка увірвалася у нашу родину. 25 березня, у неповних 46 літ, пішов з життя дорогий наш син, коханий чоловік, люблячий батько, дбайливий брат, зять, племінник, онук, Олександр Анатолійович АТАМАНЕНКО З вдячністю вся родина |
Коментарі відсутні