УКРАЇНЦІ МАСОВО ПОЛИШАЮТЬ МАЛИЙ БІЗНЕС
Кожен підприємець старається зайняти свою нішу на ринку товарів чи послуг, прагне випускати потрібну і якісну продукцію, намагаючись тим самим привернути до себе споживача. Все це перетворює мале підприємництво у своєрідний соціальний двигун економічного розвитку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості і спонукає до зростання.
Великою мірою роль малого підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що проявляється, насамперед, у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ як в Україні в цілому, так і в нашому регіоні зокрема. Адже в той час, коли йде процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, малі фірми не тільки зберігають, але й створюють нові робочі місця. З огляду на це, як, до речі, свідчить і зарубіжна статистика, мале підприємництво є більшим стабілізуючим фактором, ніж велика індустрія.
Крім того, створення і діяльність великої кількості малих підприємств забезпечує стабільний розвиток регіональної економіки. Адже саме малі підприємства використовують здебільшого місцеві ресурси, міцніше прив’язані до місця свого розташування. Крім того, вони є значним джерелом поповнення місцевих бюджетів, часто беруть участь у спонсоруванні місцевих програм, будучи зацікавленими в економічному розвитку території, на якій вони знаходяться.
Однак, на сьогодні ні для кого не секрет, що дія Податкового кодексу викликала скорочення кількості фізичних осіб-підприємців, котрі перебувають на спрощеній системі оподаткування. Як свідчить статистика, тільки в першому кварталі знялися з обліку на 57% більше фізосіб-СПД, ніж на початку 2010 року, а відкрити бізнес зважилися на 30% менше громадян. Приблизно таке ж співвідношення спостерігається і на теренах нашого міста — активність у малому та середньому бізнесі значно скоротилася. Як повідомив державний реєстратор виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Михайло Макарчук, протягом першого півріччя припинили свою діяльність майже 400 фізичних осіб, тоді як зареєструвалися — близько 150. Що стосується юридичних осіб, тобто фірм чи підприємств, закрилося близько десятка, а зареєструвалося десь 25.
У Державній податковій службі (ДПС) підрахували, що в першому кварталі 2011 року кількість фізичних осіб-підприємців, котрі припинили діяльність, у порівнянні з січнем-березнем 2010 року зросла до ­56,6 тисяч. Відкрити бізнес із початку року зважилися 44000 (-30%), тоді як роком раніше — 62,6 тисяч. У результаті рік тому приріст склав 26,7 тисяч фізосіб-СПД, а в поточному році кількість фізосіб-платників єдиного податку скоротилася на 12,6 тисяч.
Експерти вважають, що саме Податковий кодекс, ключові норми якого набули чинності 1 січня та 1 квітня, сприяв скороченню кількості підприємців. Виконуючий обов'язки голови Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець вважає, що тенденція до скорочення кількості «єдинників» збережеться до кінця року, якщо уряд не піде на компроміс із бізнесом і не внесе обіцяні поправки до Податкового кодексу, що стосуються спрощеної системи. За оцінками експертів, до кінця року кількість приватних підприємців, котрі припинили діяльність, складе 250-300 тисяч. «Не думаю, що всі 400 тисяч підприємців, які мали відносини з юридичними особами, перейдуть на загальну систему оподаткування», — вважає Биковець.
Особливо негативним явищем нині стало те, що значна кількість зареєстрованих малих підприємств не діє, а більша частина діючих займається такими швидко прибутковими видами господарської діяльності, як торгівля та посередницькі послуги. Це пояснюється тим, що суб’єкти малого підприємництва розвиваються в умовах несприятливого інвестиційного клімату, що робить невигідним довгострокові вкладання, скажімо, у виробництво.
Тож наразі зрозуміло, що малий і середній бізнес потребує ефективної фінансової підтримки як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.
Світова практика розвитку та захисту підприємництва свідчить, що доступним джерелом фінансування малого бізнесу є надання урядом гарантій повернення позик у разі неплатоспроможності малих підприємств. Це зменшує кредитні ризики і усуває головну перешкоду на шляху надання позик суб’єктам малого підприємництва, особливо початківцям малого бізнесу. Але для цього необхідні відповідні кредитні ресурси банків. На жаль, кредитні ресурси в Україні для малого підприємництва дуже обмежені. Для більшості суб’єктів підприємницької діяльності банківський кредит залишається недоступним через надто високі процентні ставки. Це пояснюється тим, що в національній економіці фактично не діє механізм гарантування кредитів.
Ну і ще однією з вагомих перепон на шляху розвитку вітчизняного підприємництва є недосконалість чинної податкової системи та надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності, що зумовлюють зростання обсягів реалізованої продукції, прихованої від оподаткування, невпевненість підприємців у стабільності умов ведення комерційної діяльності.