НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОМУ МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖУ — 75 РОКІВ
Одним із серйозних рейтингів міста є кількість та рівень тих навчальних закладів, які у ньому функціонують. ВНЗ, на жаль, у нас поки що немає, але є реальна перспектива їх відкрити. І серед тих навчальних закладів, що можуть реалізувати це починання, є Новоград-Волинський медичний коледж. Ще 75 років тому у нашому місті була започаткована медична школа, в якій тепер здобувають освіту більше двох сотень студентів. Нині — це сучасний навчальний заклад із прекрасною матеріальною базою, що значно покращилася протягом останніх років. І в цьому велика заслуга директора Новоград-Волинського медичного коледжу О.В.СОЛОДОВНИК. Напередодні ювілею коледжу і відбулася наша наступна розмова:
— Олено Володимирівно, як нині живеться та працюється навчальному закладу, який ви очолюєте?
— Нам довелося пережити досить важкі часи, коли було недостатньо приміщень, у занедбаному стані була матеріально-технічна база, адже дві установи знаходилися в одній будівлі, і ми не мали можливості робити капітальний ремонт. А вже з приходом нової міської влади та, дякуючи райдержадміністрації, яка передала нам це приміщення в оренду, ми змогли значно покращити умови навчально-виховного процесу. Також вдячні обласному керівництву, яке нас підтримало і виділило кошти на капітальний ремонт приміщення у «Морському». Тож ми повністю зробили капітальний ремонт: поміняли водогінну мережу, повністю проклали електромережу та мережу Інтернет, зробили цей корпус сучасним, згідно з усіма існуючими вимогами. Ми можем у кожній аудиторії під’єднатися до Інтернету, відкрили навчально-тренувальні центри з надання медичної допомоги — з комп’ютерами, тренажерами. Крім того, ми тут зробимо гарну бібліотеку з читальним залом, відкрили буфет. А класи у нас — просторі, світлі, ошатні.
До нас приходять студенти вчитися професії, яка, можливо, у майбутньому їм великих достатків не принесе, адже професії медичної сестри і фельдшера — одні з найменш оплачуваних у бюджетній сфері, проте сюди діти поступають за покликанням. Вони переконані, що принесуть користь людям, медицині і суспільству. Тому їм треба дякувати за це і підтримувати. Варто відзначити, що більша частина наших студентів — це діти з сільської місцевості. Моє завдання, як керівника, і нашого всього колективу, не тільки зробити їх класними спеціалістами, а й створити для наших студентів гарні умови навчання. Щоб цей навчальний заклад залишився у них в серці на все життя, щоб, крім навчання і виховання, тут були й елементи естетичного виховання, щоб кожна дитина мала можливість у нас розвинути всі свої таланти і здібності. До речі, окрім серйозної навчальної матеріальної бази, у нас є ще й дуже хороший, відремонтований гуртожиток — зі всіма зручностями. Нам вдалося поставити там нові плити, холодильники, в гуртожитку є кімната відпочинку, кімната самопідготовки. Ми змогли там поновити меблі, зробити ремонти — поміняли вікна, батареї, маємо сучасну котельню, на території є два гарних спортивних майданчики — волейбольно-баскетбольний і футбольний. Незабаром сподіваємося буде і зі штучним покриттям, маємо прекрасний гімнастичний зал із сучасними тренажерами.
— Олено Володимирівно, дуже важливо, коли людина може отримати омріяну спеціальність і навчатися у прекрасних умовах, але не менш важливе і питання працевлаштування. Де переважно працюють ваші студенти і що дає їм можливість бути конкурентоспроможними на ринку праці?
— Ми постійно працюємо над цим питанням і готуємо наших студентів до того, аби вони змогли реалізувати себе в цьому житті. Зазначу, що за останні два роки ми збільшили ліцензований обсяг набору із 120 до 210 студентів — практично удвічі. Крім того, ми отримали ліцензію, що нас ще більш пов’язала з практичною охороною здоров’я. Це — ліцензія на підвищення рівня акредитації медичних працівників, у нас підвищують кваліфікацію медсестри різних спеціальностей, фельдшери. І це все можна робити, не виїжджаючи за межі міста, — саме у нас проходять курси удосконалення, крім того, у Новоград-Волинському медичному коледжі ще відкрита база комісії з атестації середніх медичних працівників.
Хочу відзначити, що ми також отримали ліцензію на пов-ну загальну середню освіту, і вже три роки приймаємо дітей на навчання після дев’ятого класу. Це дуже важливо, бо тільки в нашому районі більше половини сільських шкіл не мають десятого-одинадцятого класів, і цим дітям доводиться доїжджати в інші села у старші класи. Тепер вони мають можливість на нашій базі отримати і повну загальну середню освіту і відразу — спеціальність.
Ми готуємо медичних сестер і фельдшерів. А якщо нам вдасться отримати додаткові площі і наші викладачі успішно захистять свої наукові роботи, то будемо готуватися до відкриття бакалаврату, що, звісно, є справою не одного року, і підвищення рівня акредитації нашого навчального закладу, у зв’язку з цим. І ще у нас є мрія в перспективі відкрити ще одну спеціальність.
Також у нас з’явилася ліцензія на лікувальний масаж і косметологію. Це важливо тим, що наші студенти мають можливість під час навчання, вже на третьому-четвертому курсах, освоїти додаткові дві спеціальності, і вони стають більш конкурентоспроможними на ринку праці.
Звісно, нашому району чи області потрібно не так багато середніх медичних працівників, але, враховуючи пенсійний вік, ротацію, міграцію та інше, діти наші все одно влаштовуються, працюють. Тільки у Новоград-Волинському міськрайТМО серед середніх медичних працівників більша частина — це наші випускники. Їх, до речі, із задоволенням беруть і до обласних лікувальних закладів — туди йдуть ті діти, котрі навчалися найкраще, це вже як заохочення, і нам за них ніколи не соромно.
Ми співпрацюємо з вищими навчальними закладами як у нашому місті, так і в області. Їздимо, вчимося, і я думаю, що створення у місті Новограді-Волинському вищої школи — це хороша перспектива.
— Чи мають ваші випускники якісь переваги перед звичайними школярами, вступаючи до медичних інститутів?
— Так, звісно. Ми співпрацюємо з медичним університетом імені Богомольця, наші випускники вступають туди за співбесідою на другий курс заочного навчання на «фармацію». Зараз вирішується питання інтегрованих навчальних планів споріднених дисциплін, щоб наші випускники мали можливість поступати на другий курс на «лікувальну справу». Крім того, ми співпрацюємо з університетом Франка за спеціальністю «Психологія» та «Природничі дисципліни», а також — з РЕГІ (Рівненський економіко-гуманітарний інститут) і Запорізьким університетом за спеціальністю «фізична реабілітація», куди наші студенти йдуть на другий-третій курс і можуть отримувати освіту заочно.
Ще співпрацюємо з інститутом медсестринства, у плані продовження навчання на бакалавраті. До речі, у нас є викладач-магістр медсестринства, котра закінчила бакалаврат у Тернопільському медичному університеті, й також магістратуру в інституті медсестринства — такими висококваліфікованими кадрами, котрі на сучасному рівні викладають медсестринство, можуть похвалитися далеко не всі навчальні заклади. Крім того, ми співпрацюємо з приватними навчальними закладами, як от Київський інститут бізнесу і технологій, за професією «медична психологія» та «менеджмент медичного обслуговування». Туди так само поступають наші студенти на другий-третій курс за співбесідою.
— Олено Володимирівно, згадуючи історію коледжу, які моменти його становлення ви хотіли б відзначити напередодні ювілею?
— Я б хотіла дуже подякувати вашим ініціативним колегам, котрі свого часу доклали всіх зусиль, як би це віажко не було, для відкриття медичної школи у Новограді-Волинському. А починалося все у далекому 1936 році, коли, згідно з постановою народного комісаріату, у нашому місті була створена медична школа з підготовки середніх медичних працівників. Переважно там навчалися ті, хто вже працював у лікарні: санітарки, котрі продовжували паралельно працювати і навчатися увечері, у вихідні дні. Це було нелегко, адже приміщення не було пристосоване, холодне, не було посібників, навчання проходило суто на спілкуванні викладача і студента. Ті часи для мене — просто героїчні.

У повоєнні роки також не вистачало медсестер і знову медична школа «кувала» кадри, лікарі нашої лікарні практично лише на одному ентузіазмі працювали і готували середніх медичних працівників.
Вдячна працівникам товариства Червоного Хреста, який свого часу також взяв на себе підготовку середніх медичних працівників. У всі часи в Новограді-Волинському був військовий гарнізон і шпиталь, який і зараз працює. Тож був і такий час, коли за медичну школу взялися саме працівники шпиталю, і вони продовжували підготовку спеціалістів.
Серед найважчих періодів розвитку медичної школи був час після аварії на ЧАЕС, коли потрібно було більше середніх медичних працівників, адже їх катастрофічно не вистачало в зоні Полісся, куди ніхто не хотів їхати. Тож за ініціативи нашого тодішнього головного лікаря Віктора Леонідовича Весельського, а також міської влади, на чолі з головою Олександром Федоровичем Костеченком, відкрилася філія медичного Житомирського училища у нас в Новограді-Волинському. Це було вечірнє відділення, і розташувався заклад також у пристосованих приміщеннях.
До речі, на той час в області було чотири аналогічні навчальні заклади, і відкрити у Новограді-Волинському п’ятий — було не так просто. Люди зробили все для того, щоб такий навчальний заклад відкрився і забезпечував спеціалістами не лише Новоград-Волинський, але й Ємільчине, Олевськ, Овруч, Народичі.
Я хочу подякувати всім своїм попередникам за їхню роботу і низько схилити перед ними голову, бо ми зараз маємо можливість працювати і віддавати себе навчально-виховному процесу — в сучасних аудиторіях, з прекрасним матеріально-технічним забезпеченням, де студенти можуть повністю присвятити себе навчанню, адже в попередні роки переважна більшість наших студентів вчилися і паралельно працювали. Причому, як студенти, так і викладачі.
Хочу особливо подякувати Володимиру Михайловичу Литвину, адже саме завдяки йому ми отримали це приміщення, і зараз вирішується питання його юридичного статусу. Ми вдячні нашому земляку як людині, котра допомагає вирішувати практично всі питання для Новограда-Волинського. Відверто кажучи, не пригадую, щоб якесь питання для нього не було важливим, проігнорувалося. Такого не було ніколи — Володимир Михайлович завжди відгукується і по мірі можливості допомагає.
Хочу висловити подяку будівельникам фірми «Ховга». За те, що вони нам зробили все це якісно і створили для нас такі хороші умови. Адже тепер, в оновленому приміщенні, у нас буде простора їдальня, бібліотека з читальним залом і різноманітні світлі та ошатні навчальні класи.
Маючи нагоду, хочу щиро подякувати працівникам коледжу, всім нашим студентам, їх батькам, всім випускникам, викладачам нинішнім і минулих років, владі міста і району, депутатському корпусу, депутатам обласної ради. Особливо Петру Михайловичу Литвину і Василю Миколайовичу Борису — це ті два депутати обласної ради, які допомагають у вирішенні багатьох питань життєдіяльності нашого міста і, зокрема, нашого медичного коледжу.
— Що б ви хотіли побажати напередодні ювілею колективу, який очолюєте, студентам?
— Хочу побажати нашому колективу, всім людям, котрі небайдужі до проблем дітей, молоді, міцного здоров’я, творчої ініціативи, бажання працювати, творити добро, вчити наших студентів. А всім випускникам шкіл, котрі мріють про професію медичного працівника, — не боятися труднощів, які зараз є в медицині, щоб вони йшли за своїм покликанням, допомагали людям бути здоровими, і робили для цього все від них залежне.