Співачка з Городниці Світлана Цілецька своїм голосом завоювала симпатії багатьох жителів Новограда-Волинського, району та області. Адже рідко яке свято, ініційоване під егідою райдержадміністрації, проходить без виступу Світлани. А в цьому році талант дівчини заслужив визнання не лише, так би мовити, простого люду, а й журі престижного обласного фестивалю української естрадної пісні «Зорі над Убортю», що проводиться раз на рік в м.Олевськ. Журі, яке очолював народний артист України, кандидат мистецтвознавства, композитор, шеф-редактор журналу «Джаз» В.Титаренко, визнало виступ дівчини кращим на фестивалі і присудило Світлані Цілецькій найвищу нагороду в світі музики — гран-прі.
У фестивалі взяли участь дорослі й молодіжні колективи, солісти-вокалісти, виконавці авторських пісень — загалом 27 виконавців та молодіжних гуртів із 14 районів Житомирщини та Республіки Білорусь. Світлана Цілецька виконала дві пісні — «Мавка» із репертуару Ольги Краснопольської та «Місяць» із репертуару Тіни Кароль.
— Я вже три роки поспіль беру участь у цьому фестивалі, — розповідає співачка, — у 2006-ому мені присудили третє місце в номінації «Поп-музика», у 2007-ому — друге місце в номінації «Солісти», і ось у цьому році — гран-прі, найвищу музичну нагороду. Відверто кажучи, коли збиралася на цей фестиваль, не сподівалася, що стану абсолютним переможцем. І коли оголошували результати — третє, друге, перше місця — навіть промайнула думка, що цього року взагалі залишуся без відзнаки. Тому спочатку й не повірила, що після слів «гран-прі» прозвучало моє прізвище. Відтак зробила висновок: завжди треба вірити, сподіватися на краще.
Світлана закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, оволоділа спеціальністю «артист-вокаліст, викладач». На сьогодні Світлана Цілецька працює на посаді методиста у відділі культури й туризму Новоград-Волинської РДА. Мріє випустити свій альбом, але за власний кошт реалізувати цю мрію навряд чи вдасться. А от від спонсорів допомоги майже не дочекатися.
— За свої гроші з моєю заробітною платою навіть фонограми не запишеш, — розповідає далі Світлана. — Лише уявіть: у житомирській студії записати музику до однієї пісні коштує мінімум 150 доларів. І це, кажуть, ще прийнятна ціна, далеко не столична. Тому співакам без статків дуже важко пробитися на велику естраду. Хоча в мене вже є тексти пісень, написані Ніною Петрук, є знайомий композитор, який погодився створити музику. Немає одного — достатніх коштів… Друзі й знайомі часто радять спробувати себе в «Караоке на майдані», але, наскільки я чула, там теж не все так просто — без групи підтримки нічого не світить.
Утім, від фестивалю в Олевську у Світлани залишилися лише приємні враження: по-перше, моральне задоволення від перемоги, по-друге, призи були на рівні — телевізор і караоке. Та й звання переможниці восьмого фестивалю української естрадної пісні, нехай і обласного рівня, все ж може колись знадобитися на нелегкому шляху до великої сцени.