6 квітня страшна звістка увірвалася в нашу родину — не стало дорогого синочка, брата, онука Віктора Сергійовича ГАВРИЛЮКА

Вже більше року ми без тебе, серце плаче і тремтить душа. Скільки б не шукали очі в рідній хаті, а тебе вже нема. Не прийдеш, не скажеш всім «привіт», сестрі — «не переживай, мала, все буде добре». Не можна виразити словами той біль, знайти ті слова, що є у наших серцях і буде назавжди. Нам так не вистачає тебе... І сонце не світить, і зорі згасли, і небо потемніло, бо ти не поряд. Лише сльози і біль душі, серця... Сину, синочку, пробач, що не вберегли тебе, ти так чекав своїх
18 років, і пішов у такому юному віці, залишивши все... Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі. Царство Небесне. Вічний спокій твоїй душі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі мама, сестра, рідні

9 квітня виповнилося б 75 років нашій мамі, бабусі, сестрі Раїсі Степанівні КОЗАК

Ти була турботливою мамою, порадницею, люблячою бабусею. В наших серцях ти залишилася назавжди. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі діти та рідні

5 квітня минуло 10 років, як перестало битися серце дорогої нам людини, брата, батька, дідуся Михайла Васильовича ТКАЧУКА

Ти пішов від нас і залишив печаль та сльози. І скільки б не минуло часу, ти вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, наш рідний.

Вічно сумуючі сестри, діти, онуки та всі рідні

11 апреля — год, как перестало биться сердце нашего дорогого мужа, отца, дедушки Леонида Тимофеевича РОМАНЮКА

Уж год прошёл, а боль не утихает.

Душа всё плачет,

Сердце разрывает.

Так сильно нехватает нам тебя.

Любовь — навечно,

Память — навсегда.

Вечно скорбящие жена, дети, внуки

6 квітня минає 40 днів, як не стало нашого дорогого Степана Олександровича Фільченка

Не можна виразити словами той біль, що залишився у наших серцях назавжди. Нам так тебе не вистачає, твоїх мудрих порад, щирої турботи, доброго слова. Пам’ять про тебе, чиста і світла, завжди в наших серцях. У цей скорботний день, хто тебе знав, — пом'яніть добрим словом. Хай буде пухом тобі земля, а душі — Царство Небесне.

Сумуючі дружина, діти, онуки

12 квітня — 10 років, як обірвалося життя нашого синочка, брата, батька, племінника Сергія, а 11 квітня — півроку, як пішов з життя Микола Аврамович ГАННОШИНИ

Дорогі і любі наші, на душі — біль і жаль, і сум. Вас немає і більше вже не буде. Та пам’ять про вас вічно житиме у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій вам, рідні.

Вічно сумуюча вся велика родина

11 квітня минає рік, як пішов з життя Павло Костянтинович МОНЖИЄВСЬКИЙ із села Сусли

Ні серце, ні розум не можуть змиритися, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не посміхнешся, не пожартуєш, не зробиш те, що планував... Не минає жодної години, хвилини, дня, щоб ми тебе не згадували, не виглядали. Та залишилися тільки сльози і печаль. Спи спокійно. Царство Небесне твоїй добрій душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки

8 квітня минає 40 днів, як пішов з життя рідний брат, племінник, хрещений Олександр Антонович КОВАЛЬКОВСЬКИЙ

Хто знав Сашу, — згадайте, пом’яніть. Плачемо, сумуємо, ніколи не забудемо.

Велика родина Ковальковських

3 квітня минуло 9 днів, як на 66-му році життя перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, дідуся Миколи Арсеньовича ШЕВЧУКА

На душі біль, жаль і сум. Ти пішов від нас назавжди, та пам’ять про тебе житиме вічно. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненький. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятав, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, дочки, онуки і вся рідня

8 квітня минає 40 днів, як перестало битися серце нашої дорогої мами, бабусі Доли Костянтинівни КОРЄНЧУК із села Нова Романівка

Здається нам, що ти в дорозі, що скоро станеш на порозі, не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе, щоб рай був там тобі на небі. Царство Небесне, вічний спокій душі твоїй. Хто пам’ятає, — пом’яніть нашу маму, хто забув, — згадайте.

Діти, онуки

7 квітня — 2 роки, як нема з нами Олександра Михайловича БОЙКА

Холодний вітер листя носить,

А за дверима вже весна,

Серце болить, душа голосить,

Тебе із нами вже нема!

Царство Небесне.

Світла пам’ять.

У вічній скорботі мама, сестра, всі рідні

7 квітня минає 10 років, як пішла з життя Домінія Андріївна АНТИПЧУК із села Вербівки

І не забути, і не вернути, і не висловити словами всієї скорботи і печалі. Та пам’ять про Вас вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій.

Вічно сумуючі невістка Ніна, онуки та правнуки

6 квітня минає 10 років, як пішла у вічність наша дорога мама, бабуся Катерина Миколаївна МАКСИМЧУК із села Стара Романівка

Низько вклоняємося перед світлою пам’яттю про Вас. Царство Небесне і вічний спокій. Хто забув, — згадайте. Хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки, всі рідні