Розмовляють дядьків двоє,
П’яні — до нестями:
Як тобі вдається, Роє,
Ладити з жінками?
Розтлумачу без образ
Я тобі у вічі...
Жінку я кохаю раз,
Ну, а тещу — двічі!
Результат є, — мовить він, —
Досягнув я рівня:
Є у жінки донька й син,
А у тещі... двійня!
П’ятий рік уже пішов,
Як гарем тримаю.
Їм даю грошву, любов,
Тож злагоду маю!!!