«Увага! Спецсигнал» або як працівники державтоінспекції ловили «автопорушників» на дорозі

«Увага! Спецсигнал» або як працівники державтоінспекції ловили «автопорушників» на дорозі

ВИМУШЕНА СПЕЦОПЕРАЦІЯ
Сучасний ритм життя досить напружений. Ми постійно кудись поспішаємо, не встигаємо, запізнюємося. Набридає стояти в автомобільних заторах. Відома картина, коли водії не пропускають собі подібних, бо, як правило, й самі кудись поспішають. І рідко хто задумується, що ціною таких необдуманих дій може стати життя людини.
За вимогою Державтоінспекції МВС України, з 28 листопада по 7 грудня по всій країні проходила операція під умовною назвою «Увага! Спецсигнал». Державтоінспекція повинна була перевірити, як водії виконують вимоги Правил дорожнього руху в частині надання переваги в русі автомобілям із ввімкненими спецсигналами.
За словами С.А.Дмитерчука, начальника ВДАІ Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, майора міліції, насамперед профілактичні заходи проводилися в обласних центрах та містах з великими транспортними потоками. Адже саме тут водії автівок нехтують Правилами дорожнього руху, не пропускаючи транспортні засоби з увімкненими проблисковими маячками. Саме через це оперативні служби раз по раз не можуть своєчасно дістатися до місця призначення, що, в свою чергу, призводить до плачевних наслідків.
Нагадаємо, згідно із законодавством, право на перевагу в русі мають автомобілі з увімкненими спеціальними сигналами швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, міліції, військової автомобільної інспекції, служби інкасації тощо.
ДЕХТО СИРЕНИ «ШВИДКОЇ» НЕ ЧУВ БІЛЯ САМОГО ВУХА!
Днями працівники Новоград-Волинського ДАІ, на чолі з її керівником С.А.Дмитерчуком, та з участю представників преси провели вищезгадані профілактичні заходи «Увага! Спецсигнал!».
Для цього було задіяне авто зі станції швидкої допомоги, яке із увімкненою мигалкою та сиреною курсувало із одного кінця вулиці Житомирської до другого, адже саме ця дорога є найбільш насиченою автотранспортом. А працівники автоінспекції в цей час мали відстежувати, як водії дотримуються Правил дорожнього руху.
І вже на перших хвилинах, на перехресті в районі «Світанку», водій червоного «Жигулі» ледь не створив аварійну ситуацію. Тобто, він, не зваживши на сирену, не зупинився і перетнув своїм автомобілем перехрестя, при цьому ледь не зіткнувшись із каретою швидкої допомоги.
Працівники ДАІ наздогнали порушника, коли той вже виїжджав із вулиці Волі на вулицю Червоноармійську.
Як з’ясувалося, за кермом була молода жінка.
— А що я такого зробила?! — здивувалася вона.
— Ви щойно порушили Правила дорожнього руху.
— Де? Коли?
Їй пояснили.
Проте, та наче не зрозуміла:
— Кого я не пропустила?
Їй вкотре повторюють:
— Швидку допомогу, яка рухалася зі спеціальними світловими та звуковими сигнальними пристроями. Ви мало не створили аварійну ситуацію.
А та — невинно-наївно:
— Я ж нікому не заважала. Їхала на зелене світло…
Довелося «невинній» панянці нагадувати про Правила дорожнього руху щодо дотримання водіями вимог про перешкоджання або ненадання переваг у русі оперативним транспортним засобам із ввімкненими спецсигналами синього або червоного кольорів.
Оскільки порушниця ледве не створила аварійну ситуацію, яка мало не призвела до зіткнення, на неї був складений адміністративний протокол, а це — 510 гривень штрафу в дохід держави.
А буквально через кілька хвилин, на тому ж перехресті, чергове «Жигулі» (вже синього кольору) знову проігнорувало «швидку», не надавши тій переваги у русі.
Автоінспектори наздогнали порушника біля третьої школи. Хоча той, нібито, і не втікав. Принаймні таке склалося враження.
Водію було років під шістдесят. Вибравшись із салону свого авто, він, наче нічого не розуміючи, наполошено-здивовано розвів руками:
— Що трапилося?
Представившись, працівник ДАІ поцікавився, чому водій не пропустив швидку допомогу на перехресті, коли та їхала із увімкненими спецзасобами?
Немолодий чоловік дужче здивувався:
— Я її не бачив!
— Як не бачили?
— Бо я, коли їду, по сторонах не дивлюся.
— Так «швидка» вискочила майже вам під ніс?
— Ну, правда, не бачив!
— І сирени не чули?
— Та не чув! Їй Богу!
Може, і справді чоловік нічого не бачив і не чув, але це не звільняє його від відповідальності. На дорозі маєш бути пильним і, що найголовніше, — дотримуватися Правил дорожнього руху. Проте, цього водія-порушника не покарали. Чому? Та тому, що працівники ДАІ головне мали за мету навчити водіїв, здається, елементарного — надавати дорогу тим, хто її негайно потребує, тобто, оперативним транспортним засобам із ввімкненими спецсигналами.
Хоча заходи були й нетривалими, але порушників не бракувало. То фура не поступилася «швидкій» дорогою, то бус. Перший, водій-далекобійник, начебто також «нічого не бачив і не чув», другий узагалі заявив, що потрібно спочатку почистити дороги, а потім пропускати «швидку». Так, чоловік у якійсь мірі правий, щодо чистки доріг. Але є й другий бік медалі: а що, коли в тій «швидкій» везуть людину, життя котрої вирішують хвилини? Тим більше, грейдери зранку по вулиці Житомирській пройшли, і узбіччя були не дуже вже такими й засніженими.
«ЇДЕШ З ЛЮДИНОЮ, ЯКА ПОМИРАЄ, А ВОНИ НЕ СТАЮТЬ…»
Цієї ночі випало чимало снігу. Йшов він і зранку. Падав і тоді, коли я із міліцейського авто пересів до умовної-«швидкої». Мабуть, для того, аби ліпше зрозуміти, відчути події, які відбувалися того дня.
Водій медичного автомобіля, в якому мені довелося «курсувати» з одного кінця вулиці до другого, тоді невесело зауважив:
— Є нормальні водії, а є такі, яким байдуже, що мчить «швидка». Сьогодні, правда, більш-менш, а коли суха асфальтівка, — практично не реагують. Буває, їдеш з людиною, яка помирає, а вони не пропускають. Не думають, що завтра може трапитися таке і з ними.
Зізнаюся, коли ми мчали із увімкненою сиреною, і більшість машин притискалася до узбічь, то відверто тішився. Думалося: які молодці — пропускають! Значить, не все ще втрачено. А тим водіям, котрі нехтують правилами, про які йдеться вище, варто зауважити, що оперативна техніка, яка обладнана спеціальними сигналами, — не чиясь там забаганка, це — необхідність часу. Там, де чекають на виклик «швидкої», міліції або пожежної охорони, рахунок іноді і справді йде на хвилини. Задумайтеся над словами водія «швидкої», що, можливо, завтра допомога знадобиться і вам?
Микола МАРУСЯК
Фото Володимира ПОТАЙЧУКА