2 квітня минуло 9 днів від дня смерті Олександра Бучинського

Всі, хто його знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

Нехай земля йому буде пухом і Цаство Небесне душі.

З глибоким сумом дружина, сини і вся родина

І засміялась провесінь: — Пора! — За Чорним Шляхом, за Великим Лугом — дивлюсь: мій прадід, І пра-пра, пра-пра — усі ідуть за часом, як за плугом. За ланом лан, за ланом лан і лан, за Чорним Шляхом, за Великим Лугом вони уже в тумані — як туман — усі вже йдуть за часом, як за плугом. Яка важка у вічності хода! — За Чорним Шляхом, за Великим Лугом. Така свавільна, вільна, молода — невже і я іду вже, як за плугом?! І що зорю? Який засію лан? За Чорним Шляхом, за Великим Лугом. Невже і я в тумані — як туман — і я вже йду за часом, як за плугом?

10 квітня минає 40 днів, як страшна хвороба та смерть забрали від нас найріднішу у світі людину — нашу маму — Катерину Антонівну Марциновську

Вродлива, добра, мила,розсудлива, розумна, дуже мудра. Таких на цілім світі більш ніде немає. Ти прожила, мамочко, короткий вік. Та залишила неосяжний слід на цьому світі. Ти достойно виховала і дала путівку в добрий, довгий путь, що зветься життям, для творіння добра, нас-твоїх дітей, та не одне покоління поважаючих тебе випускників. Дуже тяжко, люба мамочко, відпустити тебе, неможливо усвідомити, що ніколи більше не зустрінеш нас добрим словом, своєю чарівною посмішкою, материнськими лагідними обіймами і поцілунками. Не зазирнемо ми більше у твої чарівні, добрі очі, не поцілуємо натруджені руки і вуста, не почуємо твого такого лагідного і водночас дзвінкого голосу, немов солов’їна пісня. Матусю рідненька! Живи у Божих вже світах. Нехай Господь Бог дарує тобі Царство Небесне.

Ми житимемо вічною пам’яттю про тебе, як ти заповідала.

Вічно сумуючі твої діти

Минає 40 днів, як відійшла у вічність дорога для всіх нас, рідна дочка, сестра, тітка — Катерина Антонівна Марциновська

Ти не пішла від нас у небуття, ти в наших душах будеш вічно жити, бо щирим, відданим було твоє життя, ти будеш з неба ясною зорею нам світити. Прости нас, рідна, за несказані слова, Прости за пісню, що недоспівали, прости за те, що врятувати Тебе не змогли, хоч всі у Бога ми просили, всі благали. Приходь до нас тепер хоча б у снах, хай будуть сни реальні і пророчі, бо образ твій і усмішку, і очі нам не забуть… Хай дні страшні, що принесли тобі страждання, не дасть Господь побачити нікому, у муках, з вірою в життя, пройшла ти хресну цю дорогу і стала для усіх святою. Горить свіча… Звучить набат. Повірити у це не можна… Ти мала жить , любить, творить. Чому ж така несправедливість, Боже…? Царство Тобі небеснеє і Вічная пам’ять!

Мама, сестри з сім’ями.

11 квітня — два роки, як перестало битися серце нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся — Леоніда Тимофійовича РОМАНЮКА

Холодний вітер листя носить, а за дверима вже весна, серце болить, душа голосить, тебе із нами вже нема! Царство Небесне. Світла пам’ять

У вічній скорботі дружина, діти, онуки

6 квітня минає 6 років, як пішла з життя наша мама — Федора Павлівна МАМАЙЧУК

Хто пам’ятає, пом’яніть,

Хто забув, — згадайте.

Царство Небесне Вам та Вічний спокій.

Рідні

1 квітня — 9 днів, як пішов з життя чоловік, батько і чудовий дідусь — Іван Михайлович ГОРДІЙЧУК

Хто забув, — згадайте,

Хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, доньки, зяті та онуки

6 апреля — 40 дней светлой памяти Виктора Петровича ПЕРЕБИЙНОСА

Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек.

Коллектив ЧП «Черевички»

6 апреля — год, как перестало биться сердце и ушла в вечность наша любимая, добрая, нежная мамочка, жена, бабушка, свекровь и Вам добро даривший человек — Раиса Михайловна ЗИНЧУК

Просим помянуть и помнить её.

Скорбящие муж, дети, внуки, все родные

4 квітня минуло 15 років, як пішов з життя наш дорогий батько, дідусь, хороший вчитель — Олексій Якович НАУМЕНКО

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю. Царство небесне та вічний спокій. Хто забув, — згадайте і пом’яніть добрим словом та тихою молитвою.

Діти, онуки, правнуки, рідні

6 квітня минає рік, як пішла з життя дорога нам людина, добра душею і щирим серцем — Іван Петрович СУХОВЕЦЬКИЙ

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть.

Сестра Галина та вся рідня

10 квітня — 30 днів світлої пам’яті дорогої для нас людини, педагога, музиканта, композитора, чоловіка, батька, дідуся — Віктора Броніславовича АДАМОВИЧА

Незавершена мелодія життя, раптово так обірвана струна… Вже не порадиш, не підкажеш — все болить… Ми у печалі за тобою, твій баян мовчить… Для нас цей смуток, горе, сльози де подіти? Як нам навчитися без тебе, любий, жити?

Сумуючі рідні та близькі

4 квітня — 9 днів, як пішла з життя Тамара Євгенівна ТЕРЕШКОВА

Тяжка хвороба забрала тебе від нас. Ти хотіла жити, але ми були безсилі тобі допомогти, від цього тяжко на душі. Опустіла домівка без доброї працьовитої дружини, мами, бабусі. Не стало людини, яку Бог наділив золотими руками, добрим серцем, щедрою, чуйною душею. Вже ніколи не зустріне, не допоможе, не порадить. Тепер ми будемо пам’ятати, ти була найкращою дружиною, мамою, бабусею. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі небесне, рідненька.

Сумуючі чоловік, діти, зяті, онуки

6 квітня — 10 років, як пішов у вічність дорогий чоловік, батько, дідусь — Григорій Єфремович МОСКАЛЬЧУК

Вічна пам’ять про тебе — у наших серцях.

Рідні

5 квітня — 10 років світлої пам’яті нашого дорогого Анатолія Миколайовича БОЛІБРУХ

Минає час, але ти вічно будеш жити в наших серцях. Нехай у цей день усі, хто знав тебе, згадають і пом’януть. Нехай свята земля береже твій вічний спокій. Царство Небесне тобі і вічна пам’ять.

Вічно сумуючі дружина, діти та внуки