ПІКНІК НА БЕРЕЗІ СЛУЧІ ЛЕДЬ НЕ ОБЕРНУВСЯ ТРАГЕДІЄЮ
Легковий автомобіль «Сітроен» із дворічним хлопчиком у салоні скотився із крутого берега в річку. Машину віднесло від берега метрів на десять, і вона швидко почала тонути. Лише героїчні дії батька дитини та його товариша, які миттю кинулися на порятунок, дозволили уникнути трагедії. А машина пробула у воді до наступного ранку, доки її не витягли спеціальним тягачем. Такими пригодами закінчилася минула субота для двох молодих сімей, які відпочивали на березі Случі в районі «Лубчиці».
— Навіть не знаю, чи тепла вода була, чи холодна, — все ще перебуваючи в шоковому стані, розповідає батько малюка Анатолій. — Знаходився трохи поодаль від машини. Раптом бачу, що вона завелася й покотилася у бік річки. На сидінні знаходилася моя дружина, але, коли машина несподівано рушила, вона випала на землю. Їй теж пощастило, що ноги не потрапили під колеса…
Першим на порятунок дитини кинувся товариш Анатолія, котрий був ближче до місця пригоди. Він дістався до тонучого авто й витяг із нього дитину. Передавши малюка батьку, який на той момент доплив до машини, почав вибиратися на берег.
— Течія була дуже сильна. Я намагався тримати сина над водою, але пливти було надзвичайно важко. Почав захлинатися, навіть підкралася думка, що це кінець… — пригадує молодий батько.
У неділю, близько десятої ранку, розпочалася операція з підйому легковика. До справи залучили працівників місцевої рятувальної станції на воді. Тут уже ключова роль належала водолазу Миколі Цілику, котрий, попри бурхливу течію, обстежив дно, перевірив, чи немає каменів, прикріпив до машини трос.
— Тільки антена на даху виднілася з води, — розповідає завжди незворушний у таких ситуаціях водолаз. Для нього це звична робота. Мовляв, ще й не таке доводилося бачити. І пригадує, як діставав кілька днів тому, 10 квітня, потопельника із водойми, що в Яруні: «Побачили його біля дамби. Там такий вир, що щуки підкидає. Тіло чоловіка так побило об каміння, що його ледве упізнала дружина. Та й то лише за татуюванням, що проглядалося на руці».
На щастя, пригода на «Лубчиці» обійшлася без жертв. Маленький Іллюша, якому тільки у вересні виповниться три роки, побачивши автомобіль, який витягали на берег, одразу повеселішав. Ще не усвідомлюючи, що народився «в сорочці», почав показувати рукою в напрямку річки, а на запитання, що, мовляв, це ти так учора їздив, — ствердно кивав головою. Дорослі його обіймали, цілували й посміхалися. У цей момент ніхто не думав про шкоду, заподіяну машині, та зламану руку батька, яку той ударив об камінь, коли стрімголов пірнав на порятунок сина. Чоловіки навіть дозволили собі жарти, коли побачили в салоні авто невеличку рибину та майже розлізлі від води конспекти Анатолія — студента Рогачівського технікуму.
Анатолій зізнається, що ключі від замка запалення залишив у салоні. Іллюша, котрий частенько їздить із батьком, певно, знав, як використати їх за призначенням. А машина стояла не на ручному гальмі, а, як багато хто залишає припарковане авто, на передачі. Але тепер молодий батько зробив правильні висновки: ключі від машини у жодному разі не мають потрапити до рук дитини, а ще краще — взагалі не брати авто, збираючись на відпочинок на берег водойми.