29 мая — 9 дней, как перестало биться сердце нашего дорогого, любимого Олега Борисовича ЛЕВАНДОВСКОГО

Пусть говорят, что твой огонь угас. А мы не верим. В проблеске лучей твой нежный, добрый облик — среди нас, и в унисон средь тысячи свечей. Не удержать горячих блёклых слёз, за твоё счастье, упокой и за беспечность, мы молимся… И в мире наших грёз, как прежде вместе… Память наша вечна!

Скорбящие жена, дети, родные и близкие

5 років, як страшна хвороба забрала від нас найдорожчого, єдиного синочка, чоловіка, батька — Ярослава Сергійовича КОРНІЙЧУКА

18.11.1971-25.05.2008 рр.

5 років без тебе, сину, промайнуло. Надворі знову весна, а в серці — пекучий біль і сум, які не можна загасити. Як важко, сину мій, без тебе жити. Прости, що не спасли тебе. Нехай свята земля дарує тобі вічний спокій і Царство Небесне.

У глибокій скорботі мама, тато, дружина, дочка, синочок, рідні

27 травня минає 40 днів, як перестало битися серце нашого дорогого сина, батька, чоловіка — Юрія Костянтиновича ТКАЧУКА

Без тебе хата опустіла, не переступиш вже поріг, сюди не прийдеш вже ніколи, не стрінеш родичів своїх. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, завжди ти будеш в наших серцях.

Сумуючі батьки, сестри, брати, дружина, діти, теща, племінники

23 травня минуло 40 днів, як трагічно пішов від нас люблячий брат, дядько — Олександр Михайлович ЛЕВКОВИЧ

Холодний вітер листя носить, а за дверима вже весна, серце болить, душа голосить, тебе із нами вже нема! Царство Небесне. Світла пам’ять.

Сестра Алла з сім’єю

25 травня минає десять років, як не стало прекрасної дочки, сестри, дружини, матері — Світлани Василівни Костюк

Пішла з життя такою молодою, вродливою. Не вистачає господині в хаті, материнської турботи, мудрої поради, ніжного, доброго слова, рідного погляду, нестерпний біль душі не вгамувати, а горе не виплакати сльозами. Не заросте стежка до твоєї могили, не забудуться твоя усмішка, голос та поради. Нехай наші сльози не тривожать твоїх снів, Світланко, ти з нами в наших серцях і продовжуєш жити в нашій пам’яті, в чудових синочках, у добрих справах. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть прекрасну Людину. Нехай земля береже твій вічний сон. Царство Небесне Тобі.

Вічно сумуючі рідні та близькі

26 травня минає 9 днів, як зупинилося турботливе сердечко нашої любої мамочки, дружини, доньки, сестри — Тетяни Олександрівни ВОЗНЮК

Пішла від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, залишились на серці тільки рани та біль. Спи спокійно, наша рідненька.

Вічно сумуючі мама, брат з сім’єю, чоловік, донька з сім’єю, син, всі рідні і близькі

23 травня минуло 40 днів, як пішла з життя Євгенія Купріянівна БОНЬКОВСЬКА

Як швидко плине час, як Ви пішли від нас. Ваше серденько вже не б’ється і на душі у нас гіркота. Зайдеш до Вас у дім чи на подвір’я, а там тепер лиш пустота. Ви мали золоту душу і добре серце. Ваш світлий образ збережемо ми в своїй пам’яті назавжди. Нехай Вас згадають добрим словом усі, хто Вас знав. Низько схиляємо голови перед Вашою могилою. Хай буде пухом Вам земля та вічне Царство Небесне.

Вічно сумуючі чоловік, сини, невістка, внук

Пішов у вічність навіки, а в серці залишивсь назавжди.

27 травня минає рік, як перестало битися серце Анатолія Володимировича ПОТАПЧУКА

Похилилась додолу калина, пелюстками осипала слід. Де пройшла найдорожча людина у далекий незвіданий світ. Мені боляче, рідний, без тебе, хай пробачать мені небеса. Буть живому — душевна потреба, а в житті уже батька нема. Не загубиться в серці стежина, що у вічність тебе повела, і впаде та сльоза на калину, щоб душа твоя спокій знайшла.

Аня

25 травня минає 40 днів, як не стало рідної людини — Анатолія Івановича САМОЙЛОВА

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом. Хто забув, — згадайте. Вічний спокій тобі, рідненький.

Сумуючі дружина, діти, онуки

23 травня минуло 6 років світлої пам’яті Сергія Володимировича САМОЛЮКА

Любов до тебе, рідний сину, помре лише разом з нами. І наш біль, і нашу скорботу не висловити словами…

Батьки, брати, сестри з сім’ями

22 травня минуло 10 років, як страшна смерть забрала найдорожче — нашу маму і бабусю — Домініку Олександрівну ФЕРЕНЗ із села Теснівки

Не стало Вас і опустіла хата, не цвітуть квіти біля Вашої оселі. Як же нам не вистачає материнської турботи, мудрої поради, рідного погляду. Простіть за всі наші гріхи, простіть, що не вберегли. Царство Небесне і пухом земля Вам, дорога наша мамочко.

Вічно сумуючі діти, онуки

27 травня виповнилося б 45 років дорогому чоловікові, батькові — Володимиру Васильовичу ГОРДІЙЧУКУ

Без тебе хата опустіла, не переступиш вже поріг, сюди не прийдеш вже ніколи, не стрінеш родичів своїх. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях.

Вічно сумуючі дружина, син, дочка