Із покоління в покоління передавалися легенди й повір’я, пов’язані зі святом Івана Купала, що співпадає з церковним святом Різдва Іоанна Хрестителя. Згідно з найпоширенішим віруванням, вночі проти свята в нетрях лісу з’являється квітка папороті, яку охороняє всіляка нечиста сила. Щасливець, який її зірве, знатиме все на світі, дістане без труднощів усі скарби, причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай і не боятиметься лихих сил.
До наших днів дійшли традиції стрибати через багаття, пускати річками сплетені власноруч вінки із запаленими свічками. Заплітаючи вінки з ведмежого вушка, лопуха, богородської трави, фіалки триколірної, дівчата ворожать на нареченого. У якої з них вінок найдалі пропливе, та й буде щасливішою. Якщо вінок одразу йде під воду, то заміжжя очікувати не варто. А ще кажуть: якщо на Іванів день перелізти через паркани дванадцяти городів, то будь-яке бажання здійсниться.
Стати свідком і, навіть, учасником обрядових дійств цьогоріч можна буде в селах Пилиповичі й Наталівка, де планується провести святкові заходи з нагоди Іванового дня.