24 липня минуло 40 днів світлої пам’яті нашої рідненької матусі — Надії Володимирівни СКРИПНЮК, а 28 липня — 8 місяців, як пішов у небуття тато — Микола Феофанович СКРИПНЮК із села Кикова

Ми приходим до рідного дому — він похмурий, кімнати сумні. Бо немає батьків уже в ньому, тільки фото одні на столі. Журно світяться вікна веранди, шелестить виноградна лоза, і матусині квітнуть троянди, в пелюстках тих — росинка-сльоза. Ми б хотіли хоч на мить, хоч на трішки повернутись у час той назад, де ступали матусині ніжки, де шумить тихо батьківський сад. Але чуда, звичайно, не буде, відійшли ви уже в небуття. Наша пам’ять вас не забуде, дням щасливим нема вороття.
Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть

У вічній скорботі діти — Альона та Вова, внучка Вікторія

І не повернути, і не забути,

тільки з болем в серці залишилося жити

29 липня минає 40 днів, як перестало битися серце Миколи Адамовича ГОРДІЙЧУКА

Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю. Всі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки

25 июля — 9 лет светлой памяти Александра ГАСКЕВИЧА

Нет, не смирюсь до самой смерти со страшной ношей бытия, что раньше матерей уходят дети, что умер ты, сынок, а я — жива. Душа кричит, зовёт, но нет ответа! Ты ушёл — вернуть тебя не в силах мы, сынок! Кто знал, — вспомните, кто вспомнил, — помяните.

Горячо любящие твои родные

28 липня — рік світлої пам’яті Марії Олександрівни НЕСТЕРУК з села Крайня Деражня

Уже рік ми без тебе, серце плаче і тремтить душа. Скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої доньки там нема. Невблаганна смерть забрала тебе від нас. Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль, ні образу. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе, доню, в останній путь. Спорожніла домівка наша без тебе. Від нас пішла ти, доню, дуже рано. Тобі б ще жити, жити, жити, — пробач, що не змогли тебе спасти, моя доню. Ти була найкраща у світі. Нехай Бог пошле тобі Царство Небесне. Спи спокійно, моя дитино.

Сумуючі мама, тато і рідні

26 липня — рік світлої пам’яті Петра Павловича ДІДКІВСЬКОГО

Світла та вічна пам’ять про тебе залишиться в наших серцях. Царство Небесне та вічний спокій.

Сестра, племінники, діти та онуки

26 липня — 40 днів світлої пам’яті Василя Федоровича КЛИМЧУКА

Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки

31 липня — річниця світлої пам’яті нашої любої матусі — Ольги Степанівни РОЖОК із села Стрієвої

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій.

Вічно сумуючі дочки, зяті, внучки, правнучки, правнуки

29 июля — год, как перестало биться сердце и ушла в вечность Галина Александровна ЯВОРСКАЯ

Великой скорби не измерить. Слезами горю не помочь. Тебя нет с нами, но навеки в сердцах ты наших не умрёшь.

Родные

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

28 липня минає рік, як пішла з життя дорога і рідна нам людина — Петро Михайлович ГРИНЕВИЧ

Ти пішов від нас і залишив печаль і сльози. І скільки б часу не минуло, ти вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, наш рідний.

Вічно сумуючі дружина, діти, зять, онучка, рідні і друзі

30 липня — 3 роки світлої пам’яті Сергія Володимировича ЖЕРНОВА

Достигла червона калина, комусь рік новий дарує життя. А ми все виглядаєм сина, ніби вернеться з небуття… Немає горя, більшого на світі, коли від нас навік відходять діти.

Вічно сумуючі мама, сестри

20 липня пішла з життя вчитель­ветеран музичної освіти — Надія Василівна КОНОНЕЦЬ

Низько схиляємо голови перед Вашою світлою пам’яттю.

Колектив працівників музичного відділення Школи мистецтв, учні