Сьогодні кожен третій праце­здатний українець отримує доходи поза сектором державної реєстрації зайнятості, що значно позначається на наповненні бюджету Пенсійного фонду і, відповідно, на рівні отримання пенсій. Адже відрахування з фонду оплати праці — головне джерело наповнення пенсійної скарбниці, а саме — понад 95% загального бюджету Пенсійного фонду України.
На жаль, фінансова криза, яка розпочалася у 2009 році, далась взнаки. За цей період середньооблікова чисельність найманих працівників в Україні скоротилася майже на 1,5 млн. осіб. Окрім цього, на понад 500 тис. осіб зменшилась кількість фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний соціальний внесок. Відповідно по місту Новограду-Волинському і району середньооблікова чисельність найманих працівників зменшилась на 1662 особи і на 770 осіб зменшилась кількість підприємців.
Згідно з даними персоніфікованого обліку, нині в Україні майже 1,8 млн. осіб отримують мінімальну заробітну плату, по нашому місту і району — 39 осіб. Так, менше мінімальної заробітної плати отримують працівники в 15 приватних фірмах, організаціях і товариствах. Найбільше скорочення найманих працівників відбулося в ПАТ «Ярунська сільгосптехніка», ВАТ «Шляхи Полісся», ВАТ «Новоград-Волинський пивзавод», ВАТ «Новоград-Волинська ШЕД», ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат». Найбільше осіб отримують мінімальну заробітну плату в ПП «Лабрадор» — 86,7%, КП «Поступ» — 37,5%, СТОВ «Злагода» — 25%.
Відсутність диференційо­ваного підходу до оплати найманих працівників, згідно з тарифними сітками, ставками і схемами посадових окладів, а також праця на умовах неповного робочого дня призводить до того, що в приватному бізнесі переважна більшість працівників одержують мінімальну або ще меншу зарплату, внаслідок чого відбувається зменшення доходів Пенсійного фонду. В той же час зменшується страховий стаж, і людина втрачає право на соціальні й трудові гарантії, передбачені законодавством.
У 2010 році спільно з фахівцями Державної податкової служби і Державної інспекції праці Пенсійний фонд здійснив моніторинг діяльності деяких суб’єктів підприємницької діяльності, які за умов отримання значних валових доходів (за даними податкової) мінімізували заробітну плату. Перевірено близько 200 суб’єктів, де працювали майже 24 тис. громадян. Виявилось, що 60% працівників перевірених підприємців було працевлаштовано із зарплатою на рівні мінімальної на умовах неповної зайнятості. З поміж них 53,7% — представники керівного складу. Крім того, 58,3% від загальної кількості зайнятих на неповний робочий день — кваліфіковані співробітники. Слід відзначити, що ці «гарні традиції» не обходять окремих наших керівників підприємств, приватних фірм, товариств та підприємців, які мають найману працю.
У межах своїх повноважень управління Пенсійного фонду, завдяки персоніфікованому обліку, вчасно відстежує проблемні організації, списки яких щомісяця надаються у міськвиконком і райдержадміністрацію для подальшого вжиття мір впливу через відповідні правоохоронні і контролюючі органи. Традиційно, якщо роботодавці починають декларувати мінімальний рівень зарплати 100% працівників, це — свідчення приховування доходів, а отже, сигнал до відповідних дій. Протягом 2012 р. і І півріччя 2013 року до сплати ЄСВ залучено 222 громадянина, які не мали офіційних трудових відносин. Застосовуються також такі важелі масового впливу, як публічні виступи, роз’яснювальна робота. Головне завдання таких заходів — змусити людей замислитись над тим, що від офіційного розміру їхньої зарплати залежить їхній же соціальний захист, адже йдеться не лише про пенсійне страхування, та й про всі соціальні гарантії та виплати, які існують у державі.