Благодійність на дорозі ніколи не валялася — світ в усі часи потребує більше любові, добра і милосердя. А найбільше відчувають у цьому потребу ті, хто з різних причин пізнав не лише радість цього життя, а й його труднощі.
Особливо прикро, коли складнощі доводиться переживати дітям. Саме тому благодійні акції — один із важливих моментів у роботі агенції з організації свят «Свадебный переполох». При слушній нагоді Вікторія та Ярослава вигадують щось цікавеньке, заохочують інших благодійників і вирушають у школу-інтернат. Головне, переконані вони, — навіть не подарунки.
«Той, хто приносить світло у життя інших людей, ніколи не залишиться у затінку, адже добра не буває багато. Тим паче — для дітей, котрі позбавлені можливості жити у повноцінних сім’ях», — вважає Ярослава. Цьому ентузіазму варто повчитися, адже, за словами організаторок свят, до закликів взяти участь у акціях, які вони час від часу ініціюють, більшість людей ставить пасивно. Попри те, що оголошення про благодійні акції та збір подарунків постійно подають у Інтернеті.
«В очах у цих діток стільки надії і віри у краще, що хочеться у них цьому навчатися! — вже не вперше зробила таке відкриття для себе Вікторія. — Вони ще такі щирі і довірливі, що понад усе хочеться огородити їх від суворості життя, зробити щось таке, щоб іскра добра залишилася у їхніх душах якнайдовше».
Три години ігор та розваг подарували дітям веселі клоуни Сьома та Барбариска, котрі пошкодували лише про те, що не мали змоги подарувати розважальну програму усім вихованцям інтернату, а лише — двом класам. На жаль, зібрати більше подарунків цього разу їм не вдалося.
До Нового року Ярослава та Вікторія планують прийти сюди знову — вже з новими героями та сюрпризами і обов’язково зробити свято більш масштабним. Також висловлюють величезну подяку тим людям, які все ж відгукнулися і допомогли організувати благодійний захід: це — дизайнерська майстерня «Best for you» (за вироби ручної дизайнерської роботи, які стали презентом для школи); агенції «Подаруй свято» (за повітряні кульки); Ксенії Марон (за іграшки); Наталії Связинській (за шкільне приладдя) та вчителям — за теп­лий прийом.
Хочеться вірити, що наступного разу список людей із чуйним серцем стане більшим. Тому дівчата й пришли до нас у редакцію — не для того, щоб розповісти про себе, а щоб закликати інших не залишатися байдужими. Невипадково кажуть, що одна з найбільших удач у житті людини — це щасливе дитинство.