Добрий день, редакція газети «Звягель»! Розкажіть про ключові моменти Угоди про Асоціацію з ЄС, а, якщо можливо, то із посиланням на сам текст Угоди.

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
У минулому номері ми розглянули, які цілі Асоціації, про попередження конфліктів, антикризове управління та військово-технічне співробітництво, співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами. Нині розглянемо не менш важливі питання.
МОБІЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ
Беручи до уваги ситуацію на ринку праці держав-членів, згідно із їх законодавством та відповідно до норм, чинних у державах-членах та в ЄС, у сфері мобільності працівників:

1. існуючі можливості доступу до зайнятості для українських працівників, надані державами-членами, згідно із двосторонніми договорами, мають бути збережені та, у разі можливості, покращені;


2. інші держави-члени повинні вивчити можливість укладання подібних договорів (стаття 18 Угоди).

Рада Асоціації зобов’язується розглянути можливість надання інших більш сприятливих положень у додаткових сферах, зокрема можливості доступу до професійного навчання, згідно із законами, умовами та процедурами, чинними у державах-членах та в ЄС, при цьому беручи до уваги ситуацію на ринку праці у державах-членах та в ЄС.
РУХ ОСІБ
Відповідно до ст.19 Угоди, Сторони забезпечуватимуть повне виконання:

1. Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 18 червня 2007 року (через Спільний комітет із питань реадмісії, створений згідно з її статтею 15);


2. Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 року (через Спільний комітет для реалізації цієї Угоди, створений згідно з її статтею 12).

Сторони також прагнуть досягти посилення мобільності громадян і подальшого прогресу у візовому діалозі.
Сторони зобов’язуються вжити послідовних кроків до встановлення безвізового режиму у відповідний час після створення умов для добре керованого і безпечного пересування людей, визначених у 2-фазовому Плані дій щодо лібералізації візового режиму, представленого на Саміті Україна — ЄС 22 листопада 2010 року.
Правове співробітництво
Згідно зі ст.24 Угоди, Сторони домовились надалі розвивати судове співробітництво у цивільних та кримінальних справах, повною мірою використовуючи відповідні міжнародні і двосторонні документи та базуючись на принципах юридичної визначеності і праві на справедливий суд.
Сторони домовилися розвивати подальше судове співробітництво між Україною та ЄС у цивільних справах на основі відповідних багатосторонніх правових документів, зокрема конвенцій Гаазької конференції з міжнародного приватного права у сферах міжнародного правового співробітництва, судового процесу, а також захисту дітей.
Стосовно судового співробітництва у кримінальних справах Сторони намагатимуться посилити взаємодію щодо взаємної правової допомоги та екстрадиції. Це включатиме, у разі необхідності, приєднання до відповідних міжнародних документів ООН та Ради Європи, зокрема Римський Статут Міжнародного кримінального суду 1998 року, та їх виконання, а також більш тісне співробітництво з Євроюстом.
ТОРГІВЛЯ І ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ТОРГІВЛЕЮ
Згідно зі ст.25 Угоди, Сторони поступово створюватимуть зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що становитиме максимум 10 років, починаючи з дати набрання чинності цієї Угоди.
СКАСУВАННЯ ВВІЗНОГО МИТА
У відповідності до ст.29 Угоди, кожна Сторона зменшить або скасує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків.
Для одягу та інших виробів, що були у використанні, Україна скасує ввізне мито відповідно до умов, встановлених у Додатку до цієї Угоди.
Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення, зазначатиметься у Додатку до цієї Угоди.
Якщо у будь-який момент після дати набрання чинності цією Угодою будь-яка Сторона зменшує ставку ввізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння, то така ставка ввізного мита має застосовуватися як базова ставка, якщо і до тих пір вона буде нижчою ставки мита.
Через 5 років після набрання цією Угодою чинності Сторони можуть на запит будь-якої Сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. Рішення, прийняте на засіданні Комітету асоціації з питань торгівлі, про прискорення або скасування ввізного мита на товари замінює будь-яку ставку мита або іншу будь-яку проміжну категорію, визначену Графіками для цих товарів.
СТАТУС-КВО
Стаття 30 регламентує, що жодна Сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар походженням з іншої Сторони. Це не виключає, що будь-яка із Сторін може:

1. підвищити мито до рівня, встановленого в її Графіку, після скорочення у односторонньому порядку; або


2. зберігати в силі або збільшити ввізне мито, яке дозволено згідно з рішенням Органу врегулювання спорів Світової організації торгівлі.

ВИВІЗНЕ (ЕКСПОРТНЕ) МИТО
У відповідності до ст.31 Угоди, сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи, які мають еквівалентний вплив, що накладається на вивезення товарів або запроваджується у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію.
Мита або заходи, що мають еквівалентний вплив, які застосовуються в Україні та зазначені у Додатку до цієї Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіка. У разі внесення змін до законів України зобов’язання, прийняті відповідно до Графіка, залишатимуться чинними на основі відповідності опису товарів. Україна може застосовувати захисні заходи щодо вивізного (експортного) мита на умовах, визначених у Додатку до цієї Угоди. Дія таких захисних заходів закінчиться наприкінці періоду, встановленого для такого товару у Додатку до цієї Угоди.
УГОДИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ
Згідно зі ст.39, ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних союзів, зон вільної торгівлі або домовленостям про прикордонну торгівлю за тим винятком, коли вони вступають у конфлікт із торговельними домовленостями, передбаченими цією Угодою.
Консультації між Сторонами відбуваються в рамках Комітету з питань торгівлі стосовно угод, що встановлюють митні союзи, зони вільної торгівлі або домовленості про прикордонну торгівлю та, у разі необхідності, інших основних питань, що стосуються їх відповідної торговельної політики з третіми країнами. Зокрема, у разі третьої країни, що приєднується до Європейського Союзу, такі консультації відбуваються з метою забезпечення прийняття до уваги взаємних інтересів України та Сторони ЄС, як викладено в цій Угоді.
ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ
Стаття 44 Угоди регламентує, що Україна може застосовувати захисні заходи у формі вищої ставки ввізного мита до легкових автомобілів походженням зі Сторони ЄС, які класифікуються за товарною позицією 8703 (до даної позиції включаються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені переважно для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажно-пасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі), якщо виконані усі наступні умови:

1. якщо в результаті зниження або скасування мита, відповідно до цієї Угоди, кількість товару, який імпортується на територію України, значно збільшилась в абсолютній кількості або відносно національного виробництва та за таких умов національній промисловості, що виробляє подібний товар, було завдано значної шкоди;


2. якщо сукупний обсяг (в штуках) імпорту товару впродовж будь-якого року досягає граничного обсягу, визначеного у Графіку, включеному до Додатку до цієї Угоди; та


3. якщо сукупний обсяг імпорту товару в Україну (в штуках) впродовж останнього 12-місячного періоду, який закінчується не раніше, ніж за місяць до того, як Україна запросить ЄС на консультації, перевищить граничний обсяг, зазначений у Графіку України у всіх первинних реєстрацій легкових автомобілів в Україні за той самий період.

Мито, яке запроваджується, не повинно перевищувати меншого з мит, які застосовуються в рамках режиму найбільшого сприяння в день, що передує даті набрання Угодою чинності, або ставки ввізного мита, встановленого у Графіку України у Додатку до цієї Угоди. Ввізне мито може бути застосовано лише до імпорту протягом строку до закінчення цього року, як це визначено у Додатку до цієї Угоди.
Будь-які поставки товарів, що є предметом для стягнення додаткового збору, які знаходились у дорозі відповідно до договору, укладеного до дати запровадження додаткового збору, не мають бути предметом для стягнення додаткового збору. Однак обсяг таких поставок буде зараховано до граничного обсягу імпорту даного товару на наступний рік з метою дотримання умов, викладених у пункті 1 цієї статті на цей рік.
Україна застосовуватиме захисні заходи на засадах прозорості. З цією метою Україна має якнайшвидше повідомляти Сторону ЄС у письмовій формі стосовно наміру застосувати такі заходи та надавати всю релевантну інформацію, зокрема обсяги (у кількісних одиницях) імпорту товару, а також загальні обсяги (у кількісних одиницях) імпорту легкових автомобілів з будь-якого напряму та кількості первинних реєстрацій легкових автомобілів в Україні. Україна має заздалегідь до застосування заходів запросити Сторону ЄС на консультації для обговорення цієї інформації. Жодні заходи не застосовуються впродовж 30 днів з дати запрошення на консультації.
Україна має гарантувати, що статистична інформація стосовно легкових автомобілів, яка використовується, як підстава для запровадження захисних заходів, є достовірною, адекватною та загальнодоступною на періодичній основі. Україна має без затримки надавати щомісячну статистичну інформацію щодо загальних обсягів (у кількісних одиницях) імпорту товару, загальних обсягів (у кількісних одиницях) імпорту легкових автомобілів із будь-яких джерел та щодо первинних реєстрацій легкових автомобілів в Україні.
Україна не застосовуватиме захисні заходи відповідно до цієї Частини впродовж першого року. Україна не застосовуватиме та не зберігатиме в силі будь-які захисні заходи відповідно до цієї Частини або не проводитиме будь-яких розслідувань з цією метою після 15-го року.
Імплементація та реалізація положень цієї статті може бути предметом обговорення та перегляду у рамках Комітету з питань торгівлі.