Поминання 51/2013
Как рано ты ушла, родная, 22 декабря — 3 года светлой памяти дорогой и незаменимой мамочки, дочери, жены, сестры и бабушки — Людмилы Павловны КУЛМАЛИЕВОЙ Зажигаешь звёздочки на небе, чтоб светлее было на Земле… И, чтоб самые любимые на свете, сохранили память о тебе… Не бывает смерти, не бывает… Ты нас жди, мы встретимся с тобой. Только Ангелы об этом знают, пролетая тихо над Землёй. Скорбящие родные |  |
23 грудня минає 9 днів, як пішла з життя наша дорога мама, бабуся — Лідія Миколаївна СУПРУНЕЦЬ Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі. З глибоким сумом діти, онуки, рідні |  |
Остановило время бег, и боль всю душу сжала, 19 декабря — 40 дней со дня смерти Михаила Павловича БАКАЛОВА Тот день, когда свет твоих глаз погас, и сердце перестало биться, стал самым страшным днём для нас, и мы не можем с ним смириться. Из сердца капает слеза, сжигает боль, кричит душа, мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя. Ушёл из жизни очень рано, мы не смогли тебя сберечь. Глубокая осталась в сердце рана. Вечный покой твоей душе. Скорбящие жена, дети, внуки, брат с семьёй, сваха |  |
21 грудня минає 9 днів, як перестало битися серце нашого дорогого Степана Миколайовича МЕЛЬНИЧУКА Нема тебе, хоч скільки хочеш клич, сама печаль повисла над землею. У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Вічно сумуючі сини, невістки, внук та всі рідні |  |
24 декабря — 6 лет, как трагически ушёл из жизни дорогой, родной наш Николай Иванович КРАВЧЕНКО Ты ушёл из жизни слишком рано. Не простившись ни с кем, не сказав всем «прощай», скрылся ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя капает слеза. Никто не мог тебя спасти. Глубокая на сердце рана, пока мы живы, — жив и ты! Царство Небесное. Вечный покой твоей душе. Скорбящие жена, сыновья, дочки, внуки |  |
Пішов у вічність навіки, а в серці залишився назавжди… 13 грудня перестало битися серце дорогої і рідної нам людини — Юрія Петровича КУЛЕШІ Серце плаче і тремтить душа, скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинув ти нас, дорогенький, як важко без тебе нам жить. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом, тихою молитвою. Вічно сумуючі дружина, син, невістка, Мішулька та Машенька, теща |  |
13 грудня пішов з життя Юрій Петрович КУЛЕША Низько схиляємо голови перед Вашою світлою пам’яттю. Царство Вам Небесне та вічний спокій. Колектив магазину «Центрум» | |
Є сила, що може забрати з життя, 13 грудня перестало битися серце близької, дорогої нам людини — Юрія Петровича КУЛЕШІ Так рано закінчилося земне життя. Душа твоя у небесах літає. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях. З глибоким сумом родина Семенюків | |
13 грудня перестало битися серце дорогої, близької нам людини — Юрія Петровича КУЛЕШІ Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях. Всі, хто знав, — згадайте з нами. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі. Швагро Володимир із сім’єю | |
22 грудня минає 3 роки світлої пам’яті найдорожчої у світі людини — Азата Олександровича ЛУЦЕНКА Закотилось у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття — розуміємо це ми сьогодні. Серця плачуть від болю й кричать: «Рідний наш, повертайся додому!» Не стихає печаль ні на мить, залишаючи вічну утому. Нема тебе, синок, — скільки не клич, лише печаль повисла над землею… У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Вічно сумуючі батьки, сестрички та бабуся |  |
22 декабря — 40 дней, как страшная смерть забрала дорогого нам человека, любимого мужа, брата, заботливого отца, дедушку, прадедушку — Анатолия Федосеевича МАМЕНЧУКА Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас — ты навсегда. И боль свою от той потери не излечить нам никогда. Скорбящие жена, сестра, дети, внуки, родные |  |
23 декабря — 2 года, как не стало дорогого нашего сина — Виктора Владимировича АНДРИЕВСКОГО Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз. Зачем судьба была жестока? Как рано ты ушёл от нас... Мама, крёстный отец, брат Иван |  |
Кажуть, Бог забирає найкращих... 25 грудня минає рік світлої пам’яті люблячого, дорогого чоловіка, батька, дідуся — Віктора Опанасовича ГОРБЛЮКА Здається нам, що десь в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до тебе,щоб Рай був там тобі на небі, а пам’ять на землі зоріла. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте. Вічно сумуючі дружина, дочка, син, зять, невістка, онуки |  |
Є сила, що може забрати з життя, 20 грудня минає 40 днів, як пішов з життя коханий чоловік, турботливий батько, люблячий дідусь — Олександр Іванович СВІДЕРСЬКИЙ Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами, як відлетів ти у далі неземні, залишивши нам на згадку спогади та смуток. Не стирається рана в наших душах. Ти був для нас опорою, порадником, гарним чоловіком, батьком, дідусем. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях. Вічно сумуючі дружина, діти, онуки |  |
Коментарі відсутні