17 февраля — год светлой памяти Василия Михайловича ТОРОНИ

Опустела без тебя земля, мне теперь тебя вернуть нельзя. Стал пустыней для меня наш дом, потому что больше не живёшь ты в нём. Душа болит от скорбной муки, теперь навечно мы с тобой в разлуке.

Жена, дочь Дарья

14 лютого минає 5 років, як перестало битися найрідніше та найдорожче малесеньке сердечко нашої донечки — Ірочки ЦИМБАЛЮК

27.06.05-14.02.09 рр.

П’ять довгих, сумних років ти вже далеко від нас. П’ять років, а здається, ще вчора твій дзвінкий сміх наповнював нашу оселю щастям. Жахливо усвідомлювати, що це ніколи не повториться — не обійняти, не почути, не побачити… Як сильно болить душа, а час не лікує. Віримо, що твоя душа на небесах літає, а твій світлий образ назавжди залишиться в наших серцях ясним промінчиком сонця. Нехай земля тобі буде пухом і вічне Царство на Небесах.

Сумуючі та люблячі папа, мама, братики, всі рідні

14 лютого минає 9 днів, як перестало битися серце нашої дорогої Павлини Іванівни КРАВЧУК

Матусю рідненька, дружино єдина, бабусю найкраща, без тебе сумує вся наша родина. Без тебе, кохана, нам завжди тужити, тебе не забудем, поки будем жити. Не в силах змиритися з долею такою, і плачемо, рідна, ми за тобою. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі чоловік, діти, онуки

13 лютого — 40 днів, як пішов у вічність Володимир Трохимович ХАРЧЕНКО

Завжди ти в пам’яті залишишся у нас, і вічно по життю з нами. Улюблений наш і кращий із чоловіків, ти наш тато, чоловік, брат, дідусь — навіки. Царство тобі Небесне, рідний наш.

Дружина, доньки, внуки, сестри, брати, друзі та знайомі

13 февраля — 40 дней, как перестало биться сердце дорогого брата — Владимира Трофимовича ХАРЧЕНКО

Ушёл из жизни слишком рано. Не простившись ни с кем, не сказав «прощай», скрылся ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя капает слеза. Светлая и вечная память о тебе навсегда останется в наших сердцах. Царство Небесное! Вечный покой твоей душе.

Скорбящие сестра Валя с семьей

14 лютого — 4 роки світлої пам’яті дорогої нам Антоніни Федорівни ХОМЕНКО

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають.

Сумуючі чоловік та діти з сім’ями

10 февраля ушёл из жизни Леонид Николаевич ТРОЦКИЙ

22.06.1933-10.02.2014 гг.

Сердце погасло, будто зарница, боль не приглушат года. Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда. Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас — ты навсегда, и боль свою от той потери не излечить нам никогда.

Жена, дети, внуки, правнуки

17 лютого минає рік, як передчасно перестало битися серце чудового педагога-психолога — Ольги Федорівни ПЕТРУК

Ми вже ніколи не почуємо Вашого щирого голосу, дзвінкого сміху, веселої недоспіваної пісні, мудрої поради. Згоріли, згасли, мов свіча, пішли у вічність, все лишили, кого любили, чим жили, що планували, — не зробили, пішли достойно в майбуття. Великий слід Ви у житті лишили, багато всім добра зробили. Хто знав і пам’ятає, згадайте добрим словом і тихою молитвою.

Колектив ДНЗ №6

15 лютого — 9 днів, як пішла у вічність Антоніна Мусіївна ДЕМЕНТЬЄВА

Вічна пам’ять тобі, рідненька мамо. Щирий уклін до землі за турботу твою та материнську відданість від дітей та онуків. Всі, хто знав тебе, вічно пам’ятатимуть твою людяність. Спокою тобі та вічної благодаті.

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть…

16 лютого — 40 днів світлої пам’яті Марії Євтихіївни СЕЛЕЗНЬОВОЇ

Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних — ніколи.

Вічно сумуючі діти, онуки, правнучки та рідні

18 лютого — рік світлої пам’яті мого дорого синочка — Миколи Дмитровича САВЧУКА

Закотилось у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття — розуміємо це ми сьогодні. Серце плаче від болю й кричить: «Рідний мій, повертайся додому». Не стихає печаль ні на мить, залишаючи вічну утому. Нема тебе, синочку, скільки не клич, лиш печаль повисла над землею… У світі, серед безлічі облич, вже не зустріти посмішки твоєї. Царство Небесне тобі.

Мама Валентина, друзі та рідні

15 лютого— 8 років гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті найдорожчої людини — Марії Михайлівни ГОРБАТЮК

Ми ніколи не забудемо твою доброту, твоє щире серце і твою любов. Ти була нашою радістю, надією, підтримкою, а стала довічним болем. Оселилась ти в далекім полі, де світить сонечко, шумлять вітри, співають жалібно пташки. Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, бо не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Нехай Бог дарує тобі вічний спокій та буде пам’ять світла від людей.

Сумуючі чоловік, дочка, сини, зять, невістки, онуки

14 лютого минає рік світлої пам’яті дорогого чоловіка, дідуся, зятя — Володимира Івановича ДЕРКАЧА

Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинув ти нас, як важко без тебе нам жить. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав, згадайте добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки, теща, сестра, куми