11 січня минає рік світлої пам’яті мого брата — Анатолія Євгенійовича ДІДИКА

Пожити на думці ще трохи було, і, може, пожив би, та сонце зайшло. Для того, хто дорогий був при життю.

Від брата, котрий пам’ятає та сумує

12 января прошло 5 лет, как ушёл из жизни наш дорогой муж, сын, отец, брат — Александр Геннадиевич ВЕСЕЛОВСКИЙ

Сердце погасло, будто зарница, боль не приглушат года. Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда. Тот день, когда свет твоих глаз погас, и сердце перестало биться, стал самым страшным днём для нас, и мы не можем с ним смириться. Из сердца капает слеза, сжимает боль, кричит душа, мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя.

Скорбящие жена, мама, сестра, сын, брат, родные и близкие

10 січня — 10 років з дня смерті Петра Микитовича АНТОНЕНКА

01.05.1942-10.01.2004 р.р.

Коли йде близька людина, то в душі залишається порожнеча, яку нічим не залікувати. Пам’ять про Вас — завжди у наших серцях. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, син та його сім’я