5 марта — 10 лет светлой памяти Николая Ананьевича ШКАБАРЫ

Все, кто знал, вспомните с нами добрым словом и тихой молитвой. Пусть земля ему будет пухом и Царство Небесное душе.

Вечно скорбящие дети, внуки

14 марта — год светлой памяти Руслана Владимировича ЛУКАШИШИНА

Живым тебя представить так легко, что в смерть твою поверить невозможно… Прости, что не смогли тебе помочь, прости, что не смогли тебя сберечь, прости, что не смогли тебя спасти. Сто раз прости, прости, прости…

Мама, папа, родные

13 марта — 5 лет, как не стало дорогого нам человека — Анатолия Макаровича ПОНОМАРЕНКО

Ты ушёл из жизни, не прощаясь, оставив нам боль, страдания и тёплые воспоминания. Царство тебе Небесное и вечный покой твоей душе.

Любящие и скорбящие жена, дети, внуки и родные

13 березня минає рік, як пішла з життя найдорожча нам людина — Микола Олександрович ІКОННІКОВ

28.01.1947-13.03.2013

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях.

Сумуючі рідні і близькі, друзі

7 березня минає рік, як обірвалося життя нашої рідної людини — Тетяни Петрівни КАНАРЧИК

Ми збережемо тебе у наших серцях, як добру чесну, працьовиту, відповідальну людину, турботливу та люблячу дружину, матір та доньку.

Сумуючі чоловік, донька, батьки, рідні

Ти пішов з життя, а із серця — ні…

7 березня — 4 роки світлої пам’яті Петра Олексійовича ПРОХОРА

Біль утрати не змити слізьми і скорботі немає кінця. Рідний наш, ти з нами завжди, в наших спогадах, в наших серцях. Царство тобі Небесне і вічний спокій. Хто знав та пам’ятає, пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

У вічній скорботі дружина, діти, онук, теща та вся родина

6 березня минуло 9 днів, як пішов у вічність дорогий нам Михайло Сидорович ХОМЕНКО

Немає в світі слів, щоб передати наше горе. Ти дуже хотів жити, але страшна хвороба забрала тебе від нас. Печаль не проходить і серце болить. Тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе, миленький наш, завжди житиме у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій.

Завжди сумуючі діти, онуки, сестра

9 березня — рік світлої пам’яті Мами — Тетяни Борисівни ЮРКЕВИЧ

Сила, що забрала з життя, не може забрати з пам’яті. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі.

28 февраля — 10 лет, как нет с нами Николая Титовича, а 1 марта — 5 лет — Петра Николаевича РЯПОЛОВЫХ

Не выразить словами всей скорби, печали. В сердцах и нашей памяти — всегда Вы с нами.

Вечно скорбящие родные, близкие

10 березня — 5 років світлої пам’яті Аделії Леонідівні ЕЙСМОНТ

В цьому місяці все оживає, і природа радіє весні. У цей час кожен з нас хай згадає, як Аделя співала пісні. Як любила життя, як уміла оптимісткою бути завжди, та раптово, як свічка, згоріла, згасла зірка її назавжди. У ці дні хай Аделю згадають, бо п’ять років її вже нема. Рідні й друзі її пам’ятають, прожила ж бо життя недарма.

Дочка Наташа, зять Анатолій та онук Антон

7 марта — 3 года, как ушла из жизни дорогая нам Наталия Ивановна ПОЛХОВСКАЯ

Сердце погасло, будто зарница, боль не притушат года. Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда. Ты жизнь свою прожила достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек.

Родные, близкие

6 марта прошло 9 дней, как не стало дорогого супруга, любящего отца, заботливого дедушки и прадедушки — Александра Степановича ДОДОНА

Сердце погасло, будто зарница,боль не притушат года. Образ твой вечно будет храниться в памяти нашей всегда. Скорбим, любим, помним.

Супруга, дети, внуки и правнуки

11 березня — рік світлої пам’яті найдорожчої на цій землі для нас людини, прекрасного сім’янина, чоловіка, батька, дідуся, брата, друга — Віктора Броніславовича АДАМОВИЧА

Ти відлетів у інший край, де Царство Небесне і Божий рай, де світлая пам’ять, де пухом земля...

У вічній скорботі твоя вся сім’я

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть...

6 березня минуло 40 днів, як тяжка хвороба забрала від нас найріднішу, люблячу матусю, тещу, лагідну бабусю — Віру Андріївну БОЧКІВСЬКУ із села Марушівки

18.06.1955-26.01.2014 р.р.

Опустіла, мамочко, без тебе земля. І промінчики сонця не так тепло гріють, і місяць не так ясно світить. Дуже сумно, мамочко, без твоїх теплих, мудрих слів, без лагідних рук, добрих очей, щирої посмішки. Тяжко усвідомити, що страшна хвороба жорстоко забрала тебе у нас, мамо, таку молоду, гарну, сповнену бажання жити, любити цей світ, ростити внуків. Серце розривається від болю й безпорадності, від розуміння того, що нічого вже не змінити, не повернути час назад. Мамо! Мамо! Рідна, єдина, любима… Ми через все життя пронесемо світлу пам’ять про тебе. Спочивайте, мамочко, з миром. Усі, хто знав, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство Небесне і вічний спокій.

Сумуючі доньки, зяті та люблячі онуки

10 марта — 17 лет светлой памяти Анны Исаевны ЛИТВИНЧУК из села Кленовая

Земной путь краток, память — вечна. Вечная память о тебе — в сердцах родных.

Сын Пётр, дочери и внуки