Не могут люди вечно быть живыми,

но счастлив тот, чьё помнить будут Имя!

Василий Иванович КАРКАЧ

24.11.1957-05.06.2009 г.г.

Прошло пять лет, как ты не с нами, дорогой наш Человек. Как стало трудно без тебя в таком огромном, шумном мире… Живём за тебя и за себя. Но… Уходят в Вечность дни, как быстротечная река… Любим, помним, скорбим.

Жена Светлана, сын Вадим, родные и близкие

7 червня минає 9 днів, як немає з нами нашої рідної та коханої матусі — Катерини Миколаївни ФЕДИШИНОЇ

Якби могла ти довше жити, — були б щасливі внуки й діти, але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.

Сумуючі чоловік, діти, зяті, онуки

12 червня минає рік, як пішла з життя найдорожча нам людина — Федір Гнатович ІЛЛЯХОВ

07.05.1945-12.06.2013 р.р.

На душі — біль і жаль, і сум. Тебе нема і більше не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство Небесне тобі і вічний спокій.

Сумуючі дружина, діти, внуки

9 червня минає 7 років світлої пам’яті Михайла Павловича ГОРБАНЯ

Ніхто не зміг тебе врятувати, пішов з життя дуже рано, але світлий образ твій, рідний, ми будемо пам’ятати завжди. Любимо тебе, пишаємося тобою, і в пам’яті нашій — завжди ти живий.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки

7 июня — 40 дней светлой памяти прапорщику в отставке, мужу, отцу, деду — Владимиру Петровичу ИГНАТЕНКО

Светлая память и Царство Небесное.

Скорбящие жена, дети, внуки

9 червня — 3 роки, як перестало битися серце Івана Савелійовича ТУЧІ

Час минає… Біль не вщухає… Пам’ять — вічна.

Сумуючі сестра, племінниці

11 червня — річниця світлої пам’яті дорогого чоловіка, батька, дідуся — Валентина Аполінарійовича СВІНЦІЦЬКОГО

Мені так хотілося жити, та сонце так рано зайшло. Цей світ я любив, та мусив покинути його. Моліться за мене, рідненькі, бо більше до вас не прийду, тільки у сон вам раненько тихою тінню ввійду. Вам буде ще сонце світити, ви будете жить і любить, і може, згадаєте, рідні, як жити хотілося мені.

Сумуючі дружина, діти та онуки

8 червня — річниця світлої пам’яті Руслана Васильовича КОЦЮБИ

Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Тебе нема — хоч скільки хочеш клич. У світі серед безлічі облич вже не зустріти посмішки твоєї. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, а люди добрим словом пом’януть. Просимо всіх, хто знав нашого синочка, запалити свічку і помолитися за упокій його душі.

У глибокій скорботі всі рідні

4 червня — 40 днів світлої пам’яті дорогого, турботливого чоловіка, батька, дідуся, прадідуся і доброї, порядної людини — Миколи Станіславовича РАДЕЦЬКОГО

Як сумно без тебе, рідненький, печаль не проходить і серце болить. Навіки покинув ти нас, дорогенький, як важко без тебе нам жить. Царство тобі Небесне, вічний спокій твоїй душі. Усі, хто знав Миколу Станіславовича, згадайте добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, сини, невістки, доньки, зяті, 14 онуків, 15 правнуків

6 червня минає 9 днів, як немає нашого дорогого чоловіка, батька і дідуся — Богдана Васильовича ДМИТРІВА

Вічна Вам пам’ять і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, дочка, зять і онуки

7 червня минає 6 років, як пішла у вічність найдорожча наша людина — Іван Васильович ЧЕРКЕС

Немає в світі слів, щоб передати наше горе. Ти дуже хотів жити, але хвороба забрала тебе від нас. Печаль не проходить і серце болить, та пам’ять про тебе житиме в наших серцях. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Завжди сумуючі дружина,син, дочка, невістка, зять, онуки, правнуки