22 червня 1941 року розпочалася війна. Це був початок великих страждань та час справжніх героїв, які ціною свого життя вели нас до перемоги.
Свято Перемоги назавжди залишиться в наших сердцях, у нашій пам’яті. Ми низько схиляємо голови перед нашими ветеранами. Перед тими, хто, не шкодуючи власного життя, захищав рідну землю. Вічна пам’ять загиблим!
Але долі скількох героїв залишаються невідомими, втраченими через плинність років.
Так, родина Ярошуків із с.Орепи до минулого року не знала про долю свого діда, прадіда, Ярошука Павла Прокоповича, який пройшов бойовий шлях, починаючи з фінської війни. Він воював у 10-му гвардійському стрілковому полку, 287-ї Новоград-Волинської дивізії двічі Червонопрапорної, орденів Суворова, Кутузова, Хмельницького під командуванням генерал-майора І.Н.Панкратова, яка входила до 24-го стрілецького корпусу, 13-ї Української армії.
Наш дід брав участь у визволенні міста Новограда-Волинського від німецьких загарбників. На той час, у січні 1944 року, 13-та Українська армія під командуванням генерала М.Н.Пухова погнала ворога на захід, визволяючи Корець, Рівне, Почаїв. Того ж року, 19 березня, дійшовши до Радивилова, наші війська вийшли на лінію зіткнення з ворогом. Запеклі бої тривали до 30 березня.
Все це стало відомо завдяки Інтернет-сайту «Обобщенный банк данных «Мемориал» (далі — ОБД «Меморіал»), який створено у 2007 році. На даний час ОБД «Меморіал» містить 17 млн. цифрових копій документів про незворотні людські втрати у Великій Вітчизняній війні. Оприлюднено місця захоронень більш ніж 5 млн. солдатів та офіцерів.
Публікація цих даних дозволить встановити долю і місце захоронення своїх дідів і прадідів — учасників ВВВ. Банк даних щорічно поповнюється новими записами. Рідні та близкі тепер зможуть нанести на пам’ятники нові імена загиблих солдатів та офіцерів, повернути пам’ять про героїчні вчинки своїх батьків, дідів і прадідів, встановити історичу справедливість, дізнатись долю і віддати шану невідомим загиблим бійцям.
Наш дідусь героїчно загинув у березні 1944 року, визволяючи Червоноармійськ (нині Радивилів) від німецьких загарбників. Багато його земляків, побратимів загинули в бою, захищаючи рідну землю. Серед них є інші імена, які нам стали відомі:

• Машковський Федір Петрович, с.Бігунь, Овруцький район;


• Марчук Семен Кузьмович, с.Гульськ;


• Кузьменко Дем’ян Петрович, с.Киянка;


• Сидоренко Андрій Іванович, с.Н.Соколи, Київська область;


• Іванченко Ігнат Леонтійович, Куп’янський район, Харківська область;


• Головач Петро Семенович, с.Кадовщина, Народицький район;


• Самчук Петро Костянтинович, с.Кропивня;


• Бобер Тарас Савович, с.Гульськ.

Сім’я Ярошуків із с.Орепи висловлює велику вдячність голові Бугаївської сільської ради (Радивилівського району Рівненської області) Креселюку Валентину Андрійовичу, секретарю Пукас Ларисі Олександрівні, завідуючій місцевим Будинком культури Інні Володимирівні за встановлення меморіальної дошки загиблим воїнам, у тому числі — нашому дідусю-прадіду Ярошуку Павлу Прокоповичу.
Можливо, прочитавши ці рядки, хтось зможе дізнатися про долю своїх близьких, долю, яка була загублена багато років тому. А завдання нового покоління — ніколи не забути героїчний вчинок наших дідів, завдячуючи яким ми живемо на цій землі.