«Справжня «зелена революція» у моєму господарстві сталася тоді, коли я зайнялася вирощуванням сильфії пронизанолистої, — розповідає жителька с.Кикова Лариса СТРЕМБІЦЬКА. Ця рослина — нова багаторічна кормова культура, родом з Канади, може рости на одному місці до 100 років!» Про ноу-хау у своєму господарстві жінка прийшла розповісти у редакцію, щоб поділитися інформацією з нашими читачами:
— Найкраще сильфію висівати під зиму. Можливе висівання стратифікованого насіння весною та у першій половині літа. З другого року життя ріст сильфії розпочинається, щойно зійде сніг. До середини травня утворюється щільний травостій, у якому гинуть усі бур’яни. Навіть такі, як хрін та осот. Рослина вегетує до морозів і може давати за 3-4 укоси врожай до 1400 центнерів зеленої маси з гектара.
Сильфія має у своєму складі стільки ж білків, як люцерна, і стільки ж цукрів, скільки має зелена маса кукурудзи, тому є цінною кормовою культурою. Гірко-солодкі (як салат) потужні соковиті стебла та листя сильфії залюбки поїдають у великій кількості корови, кози, вівці, свині, кролі (навіть у мокрому вигляді), нутрії, кури, качки, гуси.
Сильфія не тільки дозволяє покращити та здешевити годівлю тварин та птиці. Завдяки поїданню сильфії, молоко, сир, масло та м’ясо набуває неповторного смаку та аромату.
Окрім кормових переваг, сильфія має чудові медоносні властивості і є цікавою для пасічників, як один з найкращих медоносів та пилконосів. Медопродуктивність — понад 200 кг/га.
Не можна оминути ще таку важливу властивість сільфії, як її позитивний вплив на родючість землі. На зиму рослина утворює масивне кореневище вагою до 20-40 кг (формою подібне до кореневищ жоржин). Це кореневище до літа повністю згниває, збагачуючи землю поживними речовинами. Протягом 5-10 років сильфія перетворює важкі малородючі грунти на родючу пухку землю.
Вирощуючи сильфію на 7 сотках, я маю протягом року більше високобілкової зеленої маси, ніж із 40 соток, засіяних люцерною, травою, житом та кукурудзою. Посіви сильфії не вражаються жодними бур’янами, шкідниками та хворобами. Раніше я щороку витрачала багато сотень гривень на оранку, насіння, сівбу та хімічний захист рослин. Тепер уся робота з вирощування зводиться до щорічного весняного підживлення посівів органічними та мінеральними добривами. Мої витрати на вирощування однієї кормової одиниці у вигляді сильфії, разів у десять нижчі, порівняно з витратами на вирощування традиційних кормових культур. Кого цікавить інформація щодо вирощування та придбання насіння, — телефонуйте:
(067)-16-29-900.