— Петю! Канари!
— Канари.
— А чого так кисло?
— Та…
— А який пейзаж! Пальми!
— Пальми.
— Красота!
— Красота.
— А он гори!
— Гори.
— А пісочок який! Золотий!
— Жовтий.
— У-ууу, який ти.
— Який?
— Нудний.
— Такого природа створила.
— Природа! Канари!
— Канари.
— Місток дощатий на воді. Будиночки на воді! Клас!
Супер!
— Супер, хе-хе-хе.
— Чого позіхаєш?
— Час пізній.
— А який океан! Синій-синій! Правда?
— Синій.
— Яхта! Ах! Петю, я хочу яхту.
— Я — не олігарх.
— Тоді стань ним!
— Як-к?!
— Ну, якось же стають олігархами.
— Якось стають. Я лише дрібний підприємець.
— Так стань крупним біз-
несменом!
— Може, колись стану.
— Коли?
— Як рак на горі свисне.
— У-уууу-м!
— Канари! Пісочок! Пальми! Яхта. Петю! Канари!
— Іро! Мені вранці на роботу. Досить уже листати свій журнал. Давай спати. І віддай мою подушку.
— У-ууууууу-м-м!..