Хорошій людині — пам’ять вічна…

15 лютого минуло 40 днів, як безжальна смерть забрала нашого дорогого Кузьму Васильовича КОСЯНЧУКА

Спіть спокійно, рідненький наш. Нехай Господь оберігає Ваш вічний сон, а душі Вашій буде Вічний спокій, тепло і ­сонячно в Царстві Небеснім. Низенько­ вклоняємося Вам і завжди будемо­ пам’ятати, любити, ­згадувати і молитися за Вас Всевишньому. Земля хай Вам буде пухом і Вічне Царство в Небесах.

Хто пам’ятає, — пом’яніть,

Хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі рідні

22 февраля — 40 дней, как страшная болезнь забрала от нас дорогого и родного человека Алексея Никитича КРАЕВА

Память о тебе всегда с нами. Ты ушел и оставил печаль и слёзы. Время никогда не залечит боль в наших сердцах.

Царство Небесное и вечный покой твоей душе.

Вечно скорбящие жена, внучка, внук, невестка, правнучка

14 февраля — 3 года, как внезапная, и оттого еще более ужасная, смерть забрала у нас нашу дорогую и такую любимую доченьку — Ирочку ЦИМБАЛЮК

27.06.2005-14.02.2009 рр.

Три года прошло, а боль не уходит, и время не лечит, как все говорят… Кажется, что ещё вчера мы слышали твой весёлый смех и звонкий голосочек. Словами невозможно выразить боль, которая навсегда поселилась в наших сердцах. Тебя нет и больше уже не будет, а так хочется обнять и прижать тебя к себе хоть на секудну. Но так не бывает… Лишь память о тебе будет вечно жива в наших сердцах. Мы благодарны Богу за то, что ты была в нашей жизни. Спи спокойно, наш ангелочек. Царство тебе
Небесное.

Вечно скорбящие папа, мама, братики, все родные

23 лютого минає рік, як перестало битися серце Анатолія Олександровича ЯБЛОНСЬКОГО із села Гірки

Не заросте ніколи та стежина,

Що провела Тебе в останню путь.

Похилиться зажурена калина,

І добрим словом люди пом’януть.

Сумуючі дружина, діти, онуки

17 лютого — 10 років, як пішов у вічність дорогий нам Анатолій Петрович, а 9 лютого — півроку, як пішла з життя Ольга Корніївна КРАВЧУКИ із с.Стрієва

На душі — біль, і жаль, і сум. Вас немає і більше вже не буде. Та пам’ять про Вас вічно житиме у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій Вам, рідні.

Сумуючі дружина-невістка, сини з дружинами, внуки-правнуки, рідні

Хто забув, — згадайте,

Хто пам’ятає, — пом’яніть...

18 лютого минає 40 днів світлої пам’яті Віталія Федоровича ПАПЧЕНКА

Ще трохи пожити у думці було

І, мабуть, пожив би,

Та сонце зайшло...

Ти назавжди залишився в наших серцях.

Сумуючі дружина, син, дочка, невістки, внуки

22 февраля — 5 лет, как нет моего сыночка Николая Николаевича КОВАЛЯ

А я всё жду тебя, мой дорогой... Но слышу, кто-то стучит в окно, я выбегаю на крыльцо — нет никого, только ветерок легонько лизнул мое лицо. Это был ты — мой сынок. И всегда так бывало. Когда в дом забегал, — нежно меня обнимал и целовал. К нам никогда уже не вернёшься. Мы скучаем по тебе и просим Бога Царства тебе Небесного. Спи спокойно, мой сыночек, и никто пусть не тревожит твой сон. Кто знал Коленьку, — вспомните добрым словом и помяните.

Скорбящая мама

18 лютого минає рік вічної світлої пам’яті Галини Казимирівни КОТВИЦЬКОЇ

Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Діти, онука

Є сила, що може забрати життя,

Та з пам’яті рідних — ніколи…

15 лютого минуло 9 днів, як перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, дідуся, друга Фелікса Павловича ЗУБРИЦЬКОГО

На душі — біль, жаль і сум. Тебе немає і більше вже не буде… Та пам’ять про тебе буде вічно жити у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненький. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, донька, син, онуки та всі рідні

15 лютого — 6 років світлої пам’яті Марії Михайлівни ГОРБАТЮК

Якби ж могла ти довше жити,

Були б щасливі внуки й діти,

Але не в силах ми змінити

Господню волю у житті.

Тебе ми будем пам’ятати,

Була ти в світі краща мати.

Таких, як ти, не забувають,

Таких лиш вічно пам’ятають.

Царство Небесне тобі, вічний спокій.

Свати Рудзей, діти, онуки

17 февраля — 9 дней, как нелепая, жестокая смерть в 43 года забрала любимого мужа, заботливого отца Александра Николаевича ГРИЗОГЛАЗОВА

Не простившись ни с кем,

Не сказав всем прощай,

Ты ушел в мир иной,

Лишь оставив печаль.

Из сердца капает слеза,

Сжигает боль, кричит душа.

Мы так хотим вернуть тебя,

Но сделать этого нельзя.

Скорбящие тётя Алла, братья Сергей, Юра с семьями

9 лютого перестало битися серце дорогої нам людини — Марії Григорівни ЛАВРЕНЧУК

Нема у світі таких слів, щоб передати наше горе. Наш плач сердець, наш крик душі ти не почуєш вже ніколи. Пам’ять про тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Хай буде пухом тобі земелька, а душі — Царство небесне.

Вічно сумуючі син, рідні

21 лютого минає рік, як немає нашої дорогої матусі, бабусі Зінаїди Юхимівни ІВАНЧЕНКО

Низько вклоняємося перед тобою, наша рідненька, завжди будемо пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. Нехай Господь пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

В довічній скорботі діти та онуки