Знову нечесна гра аутсайдерів або останній козир з рукава

Ми вже повідомляли про те, що Новоград-Волинський «відзначився» на цих виборчих перегонах величезною кількістю «чорного» піару і лідирує в області щодо застосування таких технологій. Застосовуються вони проти найсильнішого кандидата, який має незаперечну найбільшу підтримку виборців, — Володимира Литвина.
Як свідчать соціологічні опитування, «чорнопіарщикам» не вдалося досягнути своєї мети, не вдалося задурманити виборців, — рейтинги Литвина тільки зростають, а на долю інших кандидатів залишаються невеликі відсотки, — і це факт, як би дехто з них не старався спаплюжити Володимира Михайловича у своїх багаточисельних і дорого оплачуваних рекламах у газетах, на радіо та телебаченні. Люди обирають того, кому довіряють.
Мабуть, саме тому за якийсь тиждень до виборів один із кандидатів застосував «важку артилерію» — було привселюдно, як по нотах, розіграно комедійно-трагічну виставу, кінцевим результатом якої є мета виставити себе нещасним і переслідуваним, жертвою «зведення рахунків».
А тепер надзвичайно активно містом поширюються чутки і йшла трансляція по місцевому телебаченню (де, зауважте, хвилина ефірного часу коштує кількасот гривень!) «захвату» офісу цього кандидата. Офіс — шикарний особняк у центрі міста, з дорогими меблями і оздобленням, де його господар повідомляє про те, що апартаменти «захоплено». Зауважте також, що миттєво під час того «захоп­лення» з’явилося і телебачення, дійство посекундно знято, і тепер вся ота трагікомедія активно транслюється та розповсюджується містом.
«Хто ж це може зводити рахунки?» — цікавиться тележурналіст, а головний «герой» майстерно розробленого сценарію та його команда активно кивають «нагору» — мовляв, провладний кандидат рахунки зводить.
Чесно кажучи, крім обурення та скепсису, вся ця вистава інших почуттів не викликає. Адже позаду 6 місяців передвиборчої кампанії, під час якої Володимир Литвин жодним негативним словом чи критикою не зачепив своїх опонентів — на зустрічах розповідав тільки про те, що зроблено і що планується зробити на благо земляків, жителів його малої батьківщини. І хоч «собаки гавкали» не перестаючи, однак «караван» йшов і йде вперед впевнено і спокійно — і люди оцінили такий вчинок, рейтинги Литвина, як ми вже зазначали, тільки зростають.
Що ж залишилося «жертвам»? Тільки вийняти з рукава останній козир цієї абсолютно нечесної з їх боку гри і розіграти «зведення рахунків» та «захоплення офісу»! Мовляв, у нас ображених жаліють. Може, й мене пожаліють, а Литвина «підставимо».
Шкода. Дійсно шкода, що не гребують і такими методами, аби «підставити» того, хто працює, і кому люди довіряють. Як на мене, то всі мислячі жителі нашого краю розберуться і зрозуміють — хто ж насправді є людина, яка позиціонує себе як «жертву» і «переслідуваного». І чи варто вірити тому, хто виймає з рукава підступні козирі, намагаючись таким чином з аутсайдерів вискочити?
Олена ПОЛІЩУК