Священик зайшов до храму і зупинився. Потім склав три пальці правої руки, подивився на них і старанно на собі зробив знак св.Хреста. Його рука поволі торкнулась чола, опустилась нижче грудей, потім потягнулась до правого плеча і завершила свій поважний жест на лівому. Не було поспіху. Не було метушні. Відчувалось, що він робив це з великою повагою.
Зрештою… так, чого дивуватися йому? Він старенький, йому спішити нема куди. Та з пам’яттю у нього, мабуть, погано, бо вже не може відмолити великих молитов. Тому і зосередився на такому простенькому знаку, на який тільки діти звертають увагу, коли його вивчають у перший раз.
Почалась служба. Духовний отець далі продовжував повільно і чітко класти на собі хрест. Це було особливо помітно, коли він промовив слова: В ім’я Отця… Закінчивши робити хрест, почав проповідь.
Цього разу він говорив про значення св.Хреста у нашому житті, про його почитання і про його силу. В один момент подивився на мене і почав говорити дивні речі, які залишаться у моєму серці, мабуть, назавжди.
«Хто робить на собі знак хреста, той, немов, малює розп’яття, а, отже, пише на собі ікону. Коли складає три пальці разом, то для того, щоб пригадати, що Бог виявився у трьох особах: Отець, Син і Святий Дух. А два пальці згинає на згадку собі, що Син був посланий на землю і прийняв тіло людини. Отож, був і є Богом і людиною водночас.
Коли ми кладемо на собі хрест, ми не тільки себе благословимо своєю ж рукою, але ще пишемо на собі невидиму ікону Розп’ятого Спасителя, який віддав своє життя за нас. Кожен, хто дивиться на нас, може побачити нашу ікону Честного Хреста, і думка його може піднятися до Бога, немов би дивися на ікону, що написана на дереві…».
Дивні були його слова. Ікона на нашому тілі, а ми іконописці? Чи всі сприйняли це? Це, мабуть, знає тільки Бог. От лише того дня, виходячи з церкви, кілька людей чомусь затримались і дуже повільно перехрестились. Дивлячись на них, і мені захотілось намалювати ікону хреста на собі.
Тепер стали зрозумілими слова одного старця: «Демони бояться, коли людина творить на собі хрест». Так… демони бояться всього, що є святого і бояться Образу Божого, що людина творить на собі.