Людина народжується вдруге, коли обирає професію. Правильний вибір життєвої стежини стає доленосним. Доля нашого Руслана Созонтовича — це його робота на освітянській ниві. Все, що носило назву навчання і виховання, хвилювало педагога Хрильова Р.С. Він був і керівником гуртка, і директором Палацу піонерів у нашому місті, вчителем російської мови і літератури та директором школи у Гульську, багато років Руслан Созонтович був заступником директора школи №7, а з 1981 року — завуч нашої, четвертої, аж до виходу на заслужений відпочинок. У роботі педагога себе не шкодував, працював самовіддано, на славу, був прикладом для колег, особливо молодих. Працюючи натхненно, звитяжно, чесно, не помітив, як сріблом вкрилися скроні. Іншої долі собі не мріяв, педагогіка стала його єдиною справою, його надбанням, справжнім ремеслом. Для краси — росте у полі квітка, для любові — вродилися лебідь і лебідка, щоб котились хвилі жита, — є на світі вітер, щоб навчати і виховувати, — народився Руслан Созонтович Хрильов. Вчитель! Педагог! Освітянин! Мудрий методист! Справжній друг і порадник!
Сіяв, плекав добре, мудре, вічне. Його учні, колеги вчаться у нього і зараз, низенько вклоняються за турботу, теплі стосунки, сердечність, щирість і любов! Відмінник народної освіти України — Хрильов Руслан Созонтович — нині ювіляр. Доля подарувала Вам зоряних 80, а Бог хай благословить на нові, здорові, щасливі многія літа!