Урогенітальний хламідіоз — це інфекційне захворювання, яке передається статевим шляхом. Хламідії — це мікроорганізми з характерною структурою. У своєму розвитку вони проходять дві стадії життєвого циклу: інфекційної, вірулентної, адаптованої до зовнішньо-клітинного існування форми та внутрішньо-клітинної форми існування паразитів, яка є метаболічно активною і забезпечує репродукцію мікроорганізму.
Численні дослідження останніх років показали, що хламідіоз перебігає переважно не як моноінфекція, а у вигляді змішаних форм захворювання. Одним із поширених є поєднання хламідіозу з гонококами.
Клінічний перебіг уражень сечостатевих органів, пов'язаних із хламідійною інфекцією, відрізняється від перебігу гонококової меншою гостротою запального процесу та більшою ускладненістю. У жінок хламідіоз зумовлює істотну патологію нижнього відділу сечостатевих шляхів. А у ряді випадів супроводжується розвитком висхідної інфекції, що призводить до безпліддя.
Найчастіше хламідіями інфікується шийка матки, звідти, як із резервуару, інфекція поширюється у сечовивідний канал, фалопієві труби. Інфекційний період у разі урогенітального хламідіозу триває 15-35 діб. Особливістю клінічного перебігу запального процесу при ураженні хламідіями сечостатевих органів є асимптомність або малосимптомність.
Виразна клінічна форма хламідіозу зі значними виділеннями, гіперемією слизових оболонок, дизуричними розладами і больовими відчуттями у чоловіків спостерігається дуже рідко, а у жінок — як казуїстика. Під час огляду чоловіків, хворих на хламідіоз, спостерігається помірна гіперемія і набряк губок уретри, інколи і передньої шкіри статевого члена, мізерні слизово-гнійні виділення. За тотального ураження уретри і висхідного інфекційного процесу можливі больові відчуття.
У жінок хламідіоз проявляється посиленням виділень, може виникати біль унизу живота і в попереку під час статевого акту, а також болісне відчуття під час сечовиділення. Таким чином, перебіг запального процесу у сечостатевих органах при хламідіозі ідентичний перебігу урогенітальних інфекцій, що передаються сечостатевим шляхом.
Але клінічні прояви менш виразні, і тому хворі не завжди звертаються до лікаря, що зумовлює виникнення різних ускладнень. У чоловіків при хламідійній інфекції розвиваються запальні зміни у передміхуровій залозі і придатках яєчок. Це може стати причиною порушення генеративної функції і безплідності. До ускладнень генітального хламідіозу у жінок належать оклюзивні процеси в маткових трубах, внаслідок яких розвивається безпліддя. Хламідіоз також спричиняє значний відсоток ускладнень перебігу вагітності: передчасні пологи, спонтанний аборт.
Можливе зараження хламідіозом новонароджених. Здебільшого це трапляється під час проходження дитини через пологові шляхи. Але, якщо хламідії проникають у навколоплідні води, — розвивається внутрішньоутробне зараження плоду.
Однією із головних пересторог при лікуванні хламідійної інфекції є її унікальний життєвий цикл. Потрібно зазначити, що, незважаючи на значний арсенал різних груп антибіотиків, які мають протихламідійну активність, їхня ефективність досить варіативна. Крім того, деякі з цих антибіотиків можуть сприяти розвитку різних побічних і токсичних впливів. Отже, існують протипоказання для їх застосування, тому самолікування недопустиме. Особиста профілактика хламідіозу: звернення до лікаря-венеролога. При перших проявах захворювання — якомога швидше розпочати лікування після встановлення діагнозу. Клініколабораторний контроль після лікування.
У цьому вам допоможуть лікарі дермато-венерологічного диспансеру.