ПОМИНАННЯ 35/2012

ПОМИНАННЯ 35/2012



































5 вересня минає 40 днів, як перестало битися серце дорогого чоловіка, батька, тестя і дідуся Петра Михайловича ГРИНЕВИЧА


Одна лиш мить все обірвала, одна лиш мить — тебе не стало. Чому пішов ти в небуття? Чому не продовжив життя? Сумує вся родина, бо ти був у нас єдиний. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю твоєю. Царство Небесне і вічний спокій, рідненький, тобі. Хто знав, — згадуйте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно сумуючі дружина, доньки Оксана, Світлана, зять Володимир, онучка Анастасія, рідні, друзі



2 сентября — 40 дней, как ушёл из жизни Александр Борисович СОЛОДОВНИКОВ


Никто не смог тебя спасти, ушёл из жизни очень рано. Но светлый образ твой, родной, мы будем помнить постоянно...


Скорбящие дочь, зять, внучка, сын, жена



6 сентября 2007 года завершила свой земной путь дорогая и любимая жена — Надежда Витальевна МАКСИМОВА


Со временем боль утраты становится всё острее. Теплоту своей души ты щедро отдавала родным и близким, друзьям, коллегам, воспитанникам. Царство Небесное и вечная память твоей душе. Пусть всегда помнят тебя люди, в жизни которых ты оставила добрый след.


Скорбящий муж



1 сентября — 16 лет светлой памяти Ирины Петровны БЛЫНДЮК


Ты ушла из жизни рано,

Нашу боль не выразят слова.

Спи, родная...

Ты — наша боль и рана,

Память о тебе — всегда жива.


Мама



4 вересня минає 2 роки, як пішов у вічність дорогий чоловік, батько, дідусь Андрій Олексійович ГОРДІЙЧУК


Ти не повернешся і не оглянешся, не станеш мудрим і сивим. Ти в нашій пам’яті залишишся завжди живим і молодим.


Дружина, сини, внучки



28 серпня — 9 днів, як пішов з життя Володимир Дмитрович ІСАК


Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь. Похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі.


Сумуючі дружина, діти, онуки



30 августа — год, как перестало биться доброе, нежное сердечко любимой доченьки Екатерины Александровны ПОЗНЯКОВОЙ


Не слышно голоса родного, не видно добрых, милых глаз, зачем судьба была жестока? Как рано ты ушла от нас…

Царство небесное твоей душе и вечный покой тебе, доченька.


Вечно скорбящие мама, родные



23 серпня минуло 8 років, як не стало дорогої мами Надії Іванівни ЧЕХОВСЬКОЇ


Якби могла ти довше жити, були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, була найкраща в світі мати. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, рідненька.


Вічно сумуючі син, невістка, внуки