Добрий день, редакція газети «Звягель»! Мій син — працівник одного з промислових підприємств міста. У зв’язку з хворобою, він певний період часу перебував на лікарняному, та коли йому нарахували зарплату, то не була врахована премія та інші виплати. Чи законні такі дії роботодавця?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
Крім заробітної плати, виплата якої є обов’язковою, з метою підвищення продуктивності праці, застосовуються декілька видів заохочень, таких як доплати, надбавки та премії.
ДОПЛАТИ:

• за суміщення професій (посад);


• за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;


• за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;


• за роботу у важких, шкідливих і небезпечних умовах праці;


• за інтенсивність праці;


• за роботу в нічний час;


• на період освоєння нових норм трудових затрат;


• за керівництво бригадою.

За допомогою доплат, як правило, компенсуються підвищена інтенсивність і напруженість праці. Нормами чинного законодавства, генеральною та галузевими угодами встановлюється лише мінімальний розмір доплат та надбавок і максимальними розмірами не обмежуються. Конкретні види та розміри доплат і надбавок встановлюються на підприємстві у колективному договорі з урахуванням положень галузевих, регіональних угод. При цьому не допускається зниження розміру доплат, надбавок, встановлених угодою вищого рівня, а за наявності у підприємств фінансових можливостей — у колективному договорі можуть бути передбачені додаткові, порівняно з чинним законодавством й угодами, гарантії, соціально-побутові пільги.
У бюджетних установах та організаціях порядок встановлення надбавок і доплат регулюється відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
НАДБАВКИ:

• за високу фахову майстерність;


• за високі досягнення в праці;


• за виконання особливо важливої роботи.

Призначення надбавок з основної оплати праці полягає в тому, щоб стимулювати працівників: до підвищення ділової кваліфікації і зростання майстерності; тривалого виконання трудових обов’язків у певній сфері трудової діяльності.
Надбавки спеціалістам за високі досягнення у праці вводяться, як правило, на підставі атестації працівників. У період між атестаціями рішення про надбавки приймає керівник підприємства.
ПРЕМІЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ
Премія — це додаткова (порівняно з основною заробітною платою) винагорода, що виплачується працівникові лише у певних випадках.
Преміювання здійснюється у двох формах:

• преміювання, передбачене системою оплати праці;


• преміювання як вид заохочення (поза системою оплати праці).

У тих випадках, коли для працівників передбачена виплата премії за досягнення заздалегідь встановлених виробничих показників, що входять до системи оплати праці, має місце погодинно-преміальна або відрядно-преміальна система.
При відрядній оплаті праці преміювання здійснюється здебільшого за виконання і перевиконання виробничих завдань (досягнення запланованого рівня виробництва, якість продукції тощо).
Сутність преміальної системи при погодинній оплаті полягає в тому, що працівникові понад заробіток за тарифом за фактично відпрацьований час виплачується премія за виконання конкретних кількісних і якісних показників (виконання нормованих або планових завдань, скорочення простоїв устаткування, дотримання термінів тощо).
При введенні таких систем на підприємстві приймаються локальні положення про преміювання, які затверджуються власником за погодженням із профкомом (за наявності). У положеннях встановлюються конкретні показники, умови преміювання, коло працівників, які мають отримати премію, розмір премії (звичайно, конкретний відсоток до посадового окладу), підстави для зниження і позбавлення премії.
За цільовим призначенням премії в рамках системи оплати праці поділяються на два види: премії за основні результати господарської діяльності і премії за поліпшення окремих сторін виробничої діяльності (спеціальні системи преміювання — за впровадження нової техніки, технології; за економію енергоресурсів і т.ін.).
Зниження (позбавлення) премії проводиться за спеціальними підставами, а саме: за порушення виробничої, технологічної дисципліни; повернення продукції внаслідок незадовільної якості; невиконання плану; прогул; появу на роботі в нетверезому стані; розкрадання на роботі тощо. При преміальній системі оплати праці працівник має суб’єктивне право вимагати виплати премії при досягненні запланованих показників, а власник зобов’язаний виплатити суму премії.
Одноразове заохочення здійснюється без встановлення показників. Воно повністю залежить від суб’єктивного волевиявлення власника або уповноваженого ним органу. У працівника немає суб’єктивного права на таке заохочення.
Тому для того, щоб визначити, чи були підстави для позбавлення премії конкретного працівника на конкретному підприємстві, необхідно ознайомитись із локальними актами підприємства (колективний договір, положення про преміювання працівників) та підставами, внаслідок яких роботодавець позбавив працівника премії.